На Харківщині вперше за всю історію війни врятували пораненого військового важким дроном. Костянтин залишався на позиції самотужки після загибелі побратима.
Самотній на позиції
Костянтин утримував спостережний пункт на Куп’янському напрямку. Російські військові скидали боєприпаси з дронів. Унаслідок цього загинув його побратим, а сам боєць отримав поранення обох ніг.
Попри травми він продовжував виконувати завдання. Ворог намагався схилити його до здачі в полон через гучномовці та інші засоби психологічного тиску.
«Вони знали, що я трьохсотий і що я вже залишився без побратима і тримав позицію сам», — розповів Костянтин.
Командування стежило за ситуацією. Дрони доставляли йому воду, їжу та медикаменти, зокрема антибіотики і знеболювальні. Кілька спроб евакуації, у тому числі за допомогою НРК, не вдалися. Російські війська намагалися зірвати операцію.
Порятунок важким гексакоптером
Для евакуації використали важкий гексакоптер українського виробництва «Аюдаг-6», відомий як Heavy Shot. Інженери компанії Gurzuf Defence спільно з військовими доопрацювали безпілотник спеціально для цієї місії.
Дрон мав подолати понад 15 кілометрів із пораненим на борту. Операцію ускладнювали постійна активність у повітрі та робота засобів радіоелектронної боротьби.
«Інших варіантів його врятувати не було. Те, що було зроблено, зроблено вперше в Україні 100%. Планування було тривалим і ретельним. Десятки людей працювали, аби врятувати одного», — заявив командир 10 армійського корпусу Артем Богомолов.
До операції залучили військових 92 окремої штурмової бригади, 14 та 30 окремих механізованих бригад, а також фахівців інших підрозділів.
Перед польотом Костянтину записали відеоінструкцію щодо закріплення на борту. Через камеру оператори бачили, як боєць виконує вказівки.
«Він причепився чітко і швидко і показав нам пальцями сердечко. І ми полетіли», — розповів пілот 30 окремої механізованої бригади.
Після евакуації Костянтина доправили до Військово-медичного клінічного центру Північного регіону в Харкові. Лікарі кілька діб стабілізували його стан перед операціями.
Попереду в бійця протезування, реабілітація та робота з психологами.
«Вони всі — мої янголи тепер, особливо пілот. […] І саме це — що хтось за мене думає, що мене ніхто не покинув — і тримало мене весь цей час», — сказав Костянтин.