Темрява лютого 2022-го розірвала спокійний ритм бюджетних планів, як грім серед ясного неба. За президентства Володимира Зеленського витрати на національну безпеку та оборону зросли з скромних 107 мільярдів гривень у 2019-му до гігантських понад 3 трильйонів у 2025-му. Загалом з травня 2019-го по кінець 2025-го держбюджет пішов на армію та суміжні структури приблизно 9 трильйонів гривень – сума, що перевертає уяву, ніби ріка Дніпро, розлита на весь континент.
Ці гроші перетворилися на тисячі дронів, що роями кружляють над полем бою, на зарплати бійцям, які тримають лінію, і на ракети, що карають агресора. Але за цими цифрами ховаються не тільки сухі рядки звітів Мінфіну, а й долі людей, надія на перемогу та виклик для економіки, що дихає на ладан від війни. Розберемо по роках, як ріс цей щит нації, і на що саме йшли кошти.
У перші місяці Зеленського на чолі держави оборонний бюджет нагадував тихий потік – стабільний, але недостатній для справжніх викликів. Лише з початком повномасштабної навали все змінилося: видатки злетіли вдесятеро, а то й утричі. Сьогодні, на початку 2026-го, ми бачимо не просто зростання, а трансформацію армії з радянської спадщини в сучасну машину опору.
Спокійні роки: 2019–2021, коли армія набирала форми
Коли Зеленський склав присягу в травні 2019-го, оборонні видатки вже несли відбиток гібридної війни на Донбасі. За весь 2019-й на оборону (код 0200 у класифікації Мінфіну) пішло 106,6 мільярда гривень – це трохи менше 10% держбюджету. Міністерство оборони отримало 105,5 мільярда, йдучи на зарплати, пальне та модернізацію техніки. Гроші розподілялися просто: солдати отримували базову підтримку, а флот і авіація чекали кращих часів.
2020-й приніс пандемію, яка ковтнула частину ресурсів, але оборона не постраждала. Фактичні видатки сягнули 120,4 мільярда гривень – зростання на 13%, попри локдауни. Тут уже з’явилися перші інвестиції в дрони та кібербезпеку, ніби передчуття бурі. У 2021-му цифра піднялася до 127,5 мільярда – скромне збільшення на 6%, з акцентом на логістику та підготовку резерву. Ці роки нагадують тихе наростання м’язів перед марафоном: армія крепла, але ще не тестувала межі.
Загалом за три роки – близько 354 мільярдів гривень. Це базис, на якому виросла фортеця. Без цих вкладень 2022-й міг би стати катастрофою ще жорсткішою.
Вибух зростання: 2022 рік, коли бюджет став воєнним
24 лютого 2022-го – дата, що перевернула фінансову реальність. План на оборону зріс із 127 мільярдів до майже 1 трильйона, а фактичні видатки сектору національної безпеки та оборони досягли 1,143 трильйона гривень. Це 38% усього бюджету! Гроші полилися рікою: на виплати бійцям, закупівлю Javelin з американської допомоги та перші партії Bayraktar.
Міністерство оборони поглинуло левову частку, а решта пішла на СБУ, прикордонників і поліцію. Курс долара стрибав, інфляція кусалася, але пріоритет був чітким – вижити. Ви не уявите, як ці трильйони оживили фронт: від Херсона до Харкова солдати бачили, що держава не кидає.
Зміни до бюджету влітку додали ще сотні мільярдів – на 387 мільярдів загалом. Це був не просто папір, а порятунок.
Військова машина на повному ходу: 2023–2024 роки
2023-й закріпив тренд: видатки сектору безпеки та оборони – 2,098 трильйона гривень, понад 50% бюджету. Тут уже домінували контракти на F-16, ATACMS і вітчизняні дрони. Зарплати зросли вдвічі, логістика ожила. Зеленський неодноразово наголошував: половина відсотків ВВП іде на фронт.
У 2024-му темп не сповільнився. За словами президента, загальні витрати на сили оборони – близько 100 мільярдів доларів, з яких 40 мільярдів – українські кошти, тобто понад 1,6 трильйона гривень за курсом. Фактичні дані Мінфіну підтверджують: сектор отримав понад 2 трильйони. Європа дала 25 мільярдів, США – 35, але наші податки тримали основу. Армія отримала тисячі HIMARS-снарядів, танків Leopard і власне виробництво ракет.
Ці два роки – епоха, коли гроші працювали як адреналін: швидкі рішення, імпровізація, перемоги під Бахмутом і Авдіївкою.
Рекорди 2025-го та плани на 2026: пік напруги
2025-й побив усі рекорди: видатки загального фонду на безпеку та оборону – 2,67 трильйона гривень, або 64% від усіх. Фактичне виконання сягнуло 3,07 трильйона – понад план через допфинансування. За дев’ять місяців – 1,78 трильйона, решта пішла на озброєння та виплати. Зміни до бюджету додали 412 мільярдів у липні, ще 325 у жовтні – на ЗСУ, виробництво боєприпасів.
На 2026-й планують 2,8 трильйона – майже 60% видатків, 27% ВВП. Зеленський підписав бюджет у грудні 2025-го, обіцяючи 100% доходів на оборону. Це не просто цифри – це ставка на перемогу, коли економіка стискає кулаки.
| Рік | Видатки на оборону/НБО, трлн грн | % від бюджету |
|---|---|---|
| 2019 | 0,107 | 10% |
| 2020 | 0,120 | 9% |
| 2021 | 0,128 | 8% |
| 2022 | 1,143 | 38% |
| 2023 | 2,098 | 50%+ |
| 2024 | ~2,0 | 55% |
| 2025 | 3,07 | 56% |
Дані з сайту index.minfin.gov.ua. Загальна сума за 2019–2025: понад 8,7 трильйона гривень.
На що саме йшли трильйони: розбір структури
Не просто “на армію” – деталі вражають. Ось ключові напрямки, де гроші оживають:
- Грошове забезпечення: Понад 40% – зарплати, премії, допомоги. У 2025-му – 500+ мільярдів на бійців, щоб утримати мотивацію на піку.
- Озброєння та боєприпаси: 25–30% – дрони, ракети, артилерія. Вітчизняне виробництво зросло вдесятеро, від “Богдана” до Neptune.
- Логістика та ремонт: Пальне, частини, евакуація – 15%, бо без цього танк не поїде.
- Технології: Кібер, РЕБ, супутники – 10%, нова кров армії.
- Інфраструктура: Бункери, склади – решта, для довготривалого опору.
Перед списком – вступ: Ця структура еволюціонувала від зарплат до high-tech. Після – приклад: У 2024-му 99 мільярдів пішло на виробництво зброї, що дало мільйони снарядів.
Таблиця порівняння напрямків у 2025-му підкреслює пріоритети: грошове забезпечення – 155 мільярдів лише за один транш.
Звідки гроші: бюджет, податки, союзники
- Внутрішні джерела: Військовий збір, податки – 40–50%. Облігації Мінфіну поглинули трильйони від громадян.
- Запозичення: IMF, ЄС – дешеві кредити на оборону.
- Допомога: США – 67 мільярдів на зброю, Європа – 25 мільярдів у 2024-му. Без неї бюджет би тріснув.
Перехід плавний: Ці потоки тримають баланс, але залежність від Заходу – як ходьба по лезу. Вітчизняне виробництво росте, зменшуючи ризики.
Цікава статистика
Уявіть: з 2022-го Україна виробила дронів більше, ніж будь-яка країна світу за той час – на 2,5 мільярда гривень щомісяця. Витрати на оборону сягнули 37% ВВП у пік – більше, ніж у Ізраїлю чи США в мирний час. Загалом за війну – еквівалент 200 Хмарочосів у Києві. А ще: 1 снаряд коштує 3 тисячі гривень, але рятує життя за мільйони.
Статистика б’є ключем: у 2025-му 62% кожного бюджетного гривня йде на фронт. Це не абстракція – це реальність, де кожен податок стає щитом. Тренд наростає, бо ворог не спинить, а ми маємо вистояти.
Коли дивишся на ці цифри, серце стискається від гордості й тривоги. Армія Зеленського – не просто сила, а символ незламності, кована трильйонами та волею мільйонів. Попереду 2026-й з новими битвами, але фундамент міцний.