У серпні 2025-го, коли сирени вили вкотре над Києвом, Верховна Рада голосувала за чергове продовження воєнного стану. Депутати схвильовано перешіптувалися, а в залі панувала напруга – вже вісімнадцяте чи дев’ятнадцяте? Точна цифра не має значення, бо українське законодавство не ставить межі цьому процесу. Воєнний стан, введений 24 лютого 2022 року, продовжено вже 19 разів, і останнє подовження діє до 4 травня 2026-го. Це не примха влади, а вимога реальності, де загроза агресії не зникає.
Законодавство чітке: жодних лімітів на кількість продовжень. Кожен раз Указ Президента, пропозиція РНБО, голосування парламенту – і режим триває на 90 діб. Станом на лютий 2026-го ми живемо під ним понад чотири роки поспіль, з перервами лише на формальні дати. Це не просто сухі дати, а щоденна реальність для мільйонів: комендантська година, що краде ночі, мобілізація, яка лякає родини, і надія, яка тримається на кожному голосуванні.
Але чому так довго? Бо закон “Про правовий режим воєнного стану” від 2015 року (№ 389-VIII, zakon.rada.gov.ua) пов’язує режим виключно з наявністю загрози. Усунули б її – і все. Поки що це неможливо, тож продовження стає ритмом життя країни, як серцебиття в бою.
Правова основа: що каже закон про воєнний стан
Уявіть гігантський механізм, де кожна шестерня – це стаття закону. Стаття 1 визначає воєнний стан як особливий режим для відсічі агресії, з обмеженнями прав, але тільки тимчасовими. Головне – немає “стелі” для продовжень. Статті 5 і 6 описують процедуру: РНБО пропонує, Президент видає Указ із чітким строком, ВРУ затверджує за 48 годин. Без цього – режим не діє.
Конституція України в статті 106 покладає це на Президента, а стаття 85 – на парламент. Ніяких “тричі й край” чи “п’ять років максимум”. Навпаки, закон акцентує: строк указується щоразу заново, і припиняється автоматично по закінченні (стаття 7). Це гнучко, але й ризиковано – бо залежить від політичної волі.
Експерти жартують: це як підписка на серіал без фіналу. Кожен епізод – 90 днів, і глядач (суспільство) чекає, чи буде наступний. Зміни до закону в 2025-му (№4391-IX) торкнулися лише адміністративних деталей, як перейменування адміністрацій, але суть не змінилася.
Крок за кроком: як відбувається продовження
Процес починається не в Раді, а в РНБО. Там аналізують розвідку, удари, фронт – і пропонують Президенту. Він видає Указ, оприлюднює негайно. Парламент збирається блискавично, без скликання, голосує. Якщо так – закон публікують, і з 05:30 наступного терміну все по-старому.
Ось ключові етапи в списку:
- Пропозиція РНБО: Обґрунтування загрози, терміни, обмеження прав.
- Указ Президента: Деталі території (зазвичай вся країна), строк (типово 90 діб), завдання силам.
- Затвердження ВРУ: Більшість голосів, проект закону одночасно.
- Оголошення: Через ЗМІ, офіційне опублікування.
- Автоматичний перехід: Без пауз, бо дати підігнані.
Після голосування настає тиша – суспільство адаптується. Бізнес переглядає плани, родини перевіряють укриття. Цей ритм став звичним, але виснажує, як марафон без фінішу.
Хронологія продовжень: таблиця з усіма датами
Щоб розібратися в масштабах, подивіться на повний перелік. З 24 лютого 2022-го – введення на 30 діб, потім переважно 90-денні продовження. Станом на 2026-й – 19 разів, загалом понад 1450 днів.
| Період | Дата початку | Строк | Указ Президента | Закон ВРУ |
|---|---|---|---|---|
| Введення | 24.02.2022 | 30 діб | №64/2022 | №2102-IX |
| 1 | 26.03.2022 | 30 діб | №133/2022 | №2119-IX |
| 2 | 25.04.2022 | 30 діб | №259/2022 | №2212-IX |
| 3 | 25.05.2022 | 90 діб | №341/2022 | №2263-IX |
| 4 | 23.08.2022 | 90 діб | №573/2022 | №2500-IX |
| 5 | 21.11.2022 | 90 діб | №757/2022 | №2738-IX |
| 6 | 19.02.2023 | 90 діб | №58/2023 | №2915-IX |
| 7 | 20.05.2023 | 90 діб | №254/2023 | №3057-IX |
| 8 | 18.08.2023 | 90 діб | №451/2023 | №3275-IX |
| 9 | 16.11.2023 | 90 діб | №734/2023 | №3429-IX |
| 10 | 14.02.2024 | 90 діб | №49/2024 | №3564-IX |
| 11 | 14.05.2024 | 90 діб | №271/2024 | №3684-IX |
| 12 | 12.08.2024 | 90 діб | №469/2024 | №3891-IX |
| 13 | 10.11.2024 | 90 діб | №740/2024 | №4024-IX |
| 14 | 08.02.2025 | 90 діб | №26/2025 | №4220-IX |
| 15 | 09.05.2025 | 90 діб | №235/2025 | №4356-IX |
| 16 | 07.08.2025 | 90 діб | №478/2025 | №4524-IX |
| 17 | 05.11.2025 | 90 діб | №793/2025 | №4643-IX |
| 18 | 03.02.2026 | 90 діб | №40/2026 | №4757-IX |
| 19 | 04.05.2026? | Очікується | Планується | Планується |
Дані з factor.academy та zakon.rada.gov.ua. Таблиця показує еволюцію: від коротких 30-денних на початку до стабільних 90. Кожен раз голосування одностайне – 300+ “за”. Це не просто бюрократія, а сигнал: загроза реальна.
Наслідки для життя: від політики до кишені
Продовження воєнного стану – це ланцюгова реакція. Вибори відкладаються: стаття 83 Конституції забороняє їх під час режиму, тож президентські й парламентські “заморожені” до скасування. Мобілізація триває автоматично, з Резерв+ для відстрочок. Бізнесу легше з пільгами – нульовий податок на землю, спрощенка без ФОП-перереєстрації, але складніше з логістикою через комендантську.
Громадяни відчувають на собі: заборона мітингів, перевірки документів, цензура в медіа. Але й плюси – військові адміністрації швидко реагують на кризи, як під час блекаутів 2024-го. Економіка тримається: ВВП росте попри все, експорт зерна через “зерновий коридор”. Та виснаження наростає – психологи фіксують втому від невизначеності.
Практичні кейси: уроки з України та світу
Давайте зануримося в реальні історії, де воєнний стан тягнувся роками, як коріння дуба в бурю.
- Україна 2022-2026: 19 продовжень, 1450+ днів. Кейс Харківщини: військові адміністрації відбудували мости за тижні, де цивільні чекали б місяці. Але й мінус – заблоковані локальні вибори, що гальмує децентралізацію.
- Франція WWII (1940-1944): Режим тривав 4 роки під окупацією. Продовжувався без лімітів, дозволив опір, але коштував свобод. Урок: гнучкість рятує, жорсткість – ні.
- США, громадянська війна (1861-1865): Лінкольн ввів без Конгресу, продовжив 4 роки. Дозволив призупинити habeas corpus, але суд скасував зловживання. Паралель: баланс влади критичний.
- Таїланд 2014: Після перевороту – 140 днів, але з продовженнями. Економіка впала на 1%, туризм постраждав. Наш урок: бізнес адаптується, якщо пільги стабільні.
Ці приклади кричать: без лімітів – норма, якщо загроза. В Україні це працює, бо ВРУ контролює щоразу. Джерело: історичні дані з radiosvoboda.org.
Що блокує скасування: реальні бар’єри
Скасувати можна указом Президента, якщо загроза зникла (стаття 7). Але фронт кипить, ракети летять – от і все. Політичні ризики: дострокові вибори? Ні, бо стаття 103 забороняє під час стану. Суспільство розділене: 60% за продовження (опитування 2025), бо безпека понад усе.
Економічно: мобілізація тримає 1 млн в ЗСУ, бізнесу дають кредити під 5%. Але втома реальна – протести проти мобілізації в 2024-му нагадали. Тренд: цифризація через “Резерв+”, 90% відстрочок автоматом у 2026-му.
Майбутнє: сценарії на 2026-й і далі
До травня 2026-го – двадцяте? Ймовірно, якщо лінія фронту не зрушить. Перемир’я могло б запустити скасування поетапно: спочатку схід, потім вся країна. Але реалії жорсткі: Росія не відступає, тож механізм готовий.
Для бізнесу порада: фіксуйте пільги в контрактах, готуйте плани Б на мир. Громадянам – стежте за РНБО-сесіями, вони сигнал. Це не кінець розмови, бо загроза еволюціонує, і закон дозволяє адаптуватися. Тримайтеся – сила в єдності.