Конституція України чітко фіксує склад єдиного законодавчого органу країни на рівні чотирьохсот п’ятдесяти народних депутатів. Саме ця цифра залишається юридичною основою представництва вже майже тридцять років, незалежно від змін політичного ландшафту чи зовнішніх обставин.
Водночас станом на початок листопада 2026 року офіційний портал Верховної Ради фіксує 392 чинних народних депутати IX скликання. Різниця в 58 мандатів виникає через вакансії, які накопичилися від початку роботи парламенту в 2019 році та особливо після запровадження воєнного стану.
Парламент зберігає повноважність, оскільки обрано значно більше ніж дві третини конституційного складу, а для ухвалення більшості законів потрібно 226 голосів. Зменшена кількість обранців безпосередньо впливає на процес збору голосів і регулярність пленарних засідань.
Історичне закріплення цифри 450 у конституційному тексті
Цифра чотириста п’ятдесят з’явилася не випадково. Ще в останні роки існування Української РСР склад Верховної Ради скоротили з 650 до 450 депутатів у рамках виборчої реформи 1989 року. Після проголошення незалежності ця кількість збереглася в перехідних умовах.
Стаття 76 Конституції України 1996 року остаточно закріпила: «Конституційний склад Верховної Ради України — чотириста п’ятдесят народних депутатів України». Обрання відбувається на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п’ять років. Народним депутатом може стати громадянин, який досяг 21 року, має право голосу і проживає в Україні останні п’ять років.
Протягом 1990-х років склад часто коливався. У 1994 році II скликання почало роботу, коли було обрано лише 338 депутатів із 450 через проблеми з визначенням переможців у мажоритарних округах. Довибори тривали роками, і парламент доукомплектовувався поступово. Саме цей досвід підкреслив потребу чіткої конституційної норми, яка б гарантувала стабільне представництво незалежно від технічних складнощів виборчого процесу.
З 1996 року цифра 450 залишається незмінною. Жодні спроби скоротити кількість депутатів до 300, які обговорювалися на референдумі 2000 року та в окремих законопроєктах, не змінили Основний Закон. Конституційний склад служить точкою відліку для розрахунку більшості, кворуму та повноважності органу.
Фактична кількість депутатів на листопад 2026 року та динаміка скорочення
Офіційні дані порталу Верховної Ради станом на 3 листопада 2026 року фіксують 392 народних депутати. Ця цифра відображає чинних обранців IX скликання, обраного на позачергових виборах 21 липня 2019 року.
На момент відкриття першого засідання 29 серпня 2019 року Центральна виборча комісія зареєструвала 424 депутати, оскільки вибори не проводилися в 26 мажоритарних округах на тимчасово окупованих територіях Криму, Севастополя та окремих районів Донецької і Луганської областей.
З того часу кількість поступово зменшувалася. Протягом каденції склали мандати десятки депутатів: через призначення на інші державні посади, особисті заяви, смерть, судові рішення чи втрату громадянства. Після повномасштабного вторгнення темп вибуття прискорився, зокрема через заборону окремих політичних сил і пов’язані з цим складання повноважень.
До листопада 2026 року вакансії сягнули 58 місць від конституційного складу. Це один із найнижчих показників за всю історію незалежної України, хоча в 1994 році парламент працював і з меншою кількістю на старті. Воєнний стан унеможливлює проведення довиборів чи позачергових виборів, тому вакантні мандати не заповнюються.
Динаміка показує стійке скорочення: від 424 на початку до 401–393 у 2024–2025 роках і 392 на початку листопада 2026-го. Кожне нове складання повноважень фіксується офіційно, а список чинних депутатів оновлюється на порталі rada.gov.ua.
Механізми появи вакансій і чому їх не заповнюють під час війни
Вакансії виникають за кількома чіткими підставами, передбаченими статтею 81 Конституції України. Повноваження народного депутата припиняються достроково в разі складення їх за особистою заявою, набрання законної сили обвинувальним вироком, визнання недієздатним чи безвісно відсутнім, припинення громадянства, виїзду на постійне проживання за межі України, порушення вимог несумісності чи смерті.
Найпоширенішою причиною залишається особиста письмова заява. Частина депутатів переходить на посади в уряді, центральних органах чи місцевому самоврядуванні. Інші складають мандат з політичних міркувань, особливо після заборони проросійських партій у 2022 році. Зафіксовані також випадки смерті та судових рішень.
З початку скликання близько 26–27 мандатів лишалися вакантними через окупацію. Додаткові місця відкривалися вже в процесі роботи. Загалом за роки каденції склали повноваження понад 50 депутатів, частину з яких вдалося замінити через списки партій до початку повномасштабної війни. Після 24 лютого 2022 року механізм заміщення практично зупинився.
Воєнний стан, запроваджений указом Президента і продовжуваний Верховною Радою, унеможливлює проведення виборів. Закон не передбачає довиборів у мажоритарних округах чи оновлення пропорційних списків у таких умовах. У нашій практиці аналізу відкритих наборів даних парламенту ми фіксували, що після 2022 року кількість вакансій зростала переважно за рахунок добровільних складень і природних причин, без компенсації новими обранцями.
Результат — стійке зменшення складу. Парламент залишається дієздатним, але кожна нова вакансія звужує поле для маневру під час збору голосів.
Розподіл 392 мандатів між фракціями та депутатськими групами
На листопад 2026 року 392 депутати розподілені між чотирма фракціями, кількома депутатськими групами та позафракційними обранцями. Найбільшою залишається фракція політичної партії «Слуга народу».
| Політична сила / група | Кількість депутатів | Примітка |
|---|---|---|
| Фракція «Слуга народу» | 229 | Найбільша сила, формальна монобільшість |
| Фракція «Європейська солідарність» | 25 | Опозиційна фракція |
| Фракція ВО «Батьківщина» | 24 | Опозиційна фракція |
| Фракція «Голос» | 19 | Опозиційна фракція |
| Група «Платформа за життя та мир» | 21 | Депутатська група |
| Група «Довіра» | 19 | Депутатська група |
| Група «Партія «За майбутнє» | 18 | Депутатська група |
| Група «Відновлення України» | 17 | Депутатська група |
| Позафракційні депутати | 20 | Не входять до жодної структури |
Дані відповідають актуальній структурі, зафіксованій на офіційних ресурсах парламенту. «Слуга народу» формально має понад 226 мандатів, що дозволяє вважати її монобільшістю. На практиці робоче ядро голосуючих депутатів цієї фракції менше через різну регулярність участі в голосуваннях. Інші фракції та групи забезпечують додаткові голоси в ситуативних союзах.
Такий розклад створює постійну потребу шукати підтримку поза основною силою. Для ухвалення звичайних законів достатньо 226 голосів від конституційного складу, тому навіть за наявності 229 у найбільшій фракції рішення часто залежать від явки та позицій інших груп.
Повноважність парламенту та мінімальна кількість голосів для рішень
Стаття 82 Конституції України встановлює: Верховна Рада є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від її конституційного складу. Дві третини від 450 становлять 300 депутатів. Наявність 392 обранців повністю відповідає цій вимозі, тому парламент зберігає здатність ухвалювати закони та реалізовувати інші повноваження протягом усієї каденції.
Для ухвалення більшості рішень потрібна більшість від конституційного складу, тобто щонайменше 226 голосів. Це стосується звичайних законів, постанов і багатьох інших актів. Конституційні зміни потребують більшої кількості: від двох третин до трьох чвертей залежно від розділу.
Реєстрація на пленарному засіданні відбувається електронно. Для відкриття засідання та проведення голосувань потрібна достатня присутність депутатів. На практиці іноді фіксують випадки, коли зареєстрованих виявляється менше ніж 226, що ускладнює роботу. За спостереженнями під час сесій 2025–2026 років явка коливалася, а для стабільного збору 226 голосів монобільшість регулярно залучає підтримку груп і окремих опозиційних депутатів.
Зменшений загальний склад не скасовує вимогу 226, а навпаки — робить кожен голос більш значущим. Відсутність навіть кількох активних депутатів може зупинити розгляд важливих законопроєктів.
Поширені помилки при підрахунку кількості депутатів
Користувачі часто плутають різні цифри, коли шукають відповідь на запитання про кількість депутатів. Ось типові неточності та чому вони виникають:
- Плутанина конституційного складу (450) і фактичної кількості чинних депутатів (392). Конституційна цифра не змінюється, тоді як фактична відображає вакансії.
- Врахування лише тих, хто фізично присутній у залі на конкретному засіданні. Явка може становити 200–250 осіб, але загальна кількість мандатів залишається 392.
- Додавання вакантних місць до «активних» депутатів або, навпаки, ігнорування їх. Вакансії не мають права голосу, але входять до розрахунку повноважності від конституційного складу.
- Орієнтація на старі дані 2023–2024 років, коли кількість становила 401 чи 393. Склад продовжує змінюватися.
- Плутанина між фракційною чисельністю «Слуги народу» (229) і загальною кількістю депутатів. Монобільшість не дорівнює всьому парламенту.
Ці помилки призводять до неправильних висновків про дієздатність Ради чи необхідну кількість голосів. Точна інформація завжди доступна на офіційному порталі, де оновлюється список чинних обранців і структура фракцій.
Питання, які найчастіше виникають щодо складу Ради
Чи може Верховна Рада працювати з 392 депутатами замість 450? Так. Повноважність зберігається, поки обрано не менше 300 депутатів. Поточна кількість значно перевищує цей поріг.
Чому не проводять довибори для заповнення вакансій? Воєнний стан унеможливлює вибори будь-якого рівня. Законодавство не передбачає винятків для парламентських мандатів у таких умовах.
Скільки голосів потрібно, щоб ухвалити звичайний закон? Не менше 226 від конституційного складу. Це фіксована цифра, яка не залежить від фактичної кількості депутатів.
Чи змінювалася кількість депутатів у попередніх скликаннях? Конституційно — ні, завжди 450. Фактично коливання були, особливо в 1990-х через неповне обрання в округах.
Коли склад оновиться до повних 450? Після закінчення воєнного стану та проведення чергових чи позачергових виборів. Точна дата залежить від рішення щодо скасування воєнного стану.
Наслідки зменшеного складу для законотворчості та громадян
З 392 депутатами парламент продовжує ухвалювати закони, бюджети та інші акти. Проте процес вимагає більшої координації. Монобільшість не завжди забезпечує 226 голосів самостійно, тому пошук підтримки серед груп і опозиції стає регулярною практикою.
Для громадян це означає, що рішення приймаються, але іноді повільніше або з більшою кількістю компромісів. Відвідуваність засідань і активність у голосуваннях прямо впливають на швидкість розгляду євроінтеграційних чи бюджетних питань. Зменшена кількість обранців також підвищує вагу кожного голосу: один відсутній депутат може стати критичним для результату.
Чек-лист для самоперевірки розуміння теми:
- Знаю різницю між 450 (конституційний склад) і 392 (фактична кількість на листопад 2026).
- Розумію, що повноважність зберігається при обранні щонайменше 300 депутатів.
- Пам’ятаю, що для більшості законів потрібно 226 голосів.
- Усвідомлюю причини вакансій і відсутність довиборів під час воєнного стану.
- Можу знайти актуальний список на офіційному порталі Верховної Ради.
Такий підхід допомагає орієнтуватися в новинних повідомленнях про голосування та не плутати різні цифри. Парламент залишається ключовим органом ухвалення рішень навіть у зменшеному складі, зберігаючи здатність виконувати свої конституційні функції.
Порівняння з попередніми скликаннями та практиками інших країн
Український парламент не єдиний, хто працює з вакансіями. У багатьох однопалатних законодавчих органах кількість місць фіксована, а фактичний склад коливається через відставки чи смерть. Проте тривалість без виборів через воєнний стан робить ситуацію в Україні особливою.
Порівняно з VIII скликанням (2014–2019), яке починало роботу з повним складом попри початок конфлікту на Донбасі, IX скликання стартувало з 424 депутатами і скоротилося до 392. У 1990-х роках були періоди з меншою кількістю на старті, але тоді проводилися довибори.
У європейських парламентах чисельність часто коливається від 100 до кількох сотень залежно від населення. Українська норма 450 відповідає масштабу країни. Зменшення до 392 не змінює юридичну природу органу, але підкреслює потребу стабільного представництва після завершення воєнного стану.
Кожне скликання залишало свій слід у законодавстві. Поточне, найдовше в історії незалежної України, продовжує роботу з фіксованою конституційною цифрою 450 і фактичним складом, який відображає реалії тривалої війни та відсутність виборчого оновлення.