У серпні 2025 року рада оборони Закарпатської області несподівано дала старт мисливському сезону 2025-2026, дозволивши відстріл пернатої дичини, хутрових звірів та копитних. Це не виняток, а частина ширшої картини: попри загальну заборону, в Україні полювання на диких тварин можливе в певних регіонах для регулювання їх чисельності. Станом на початок 2026 року воєнний стан триває, але понад 17 областей отримали ліміти від Міндовкілля, а місцеві адміністрації видають дозволи там, де безпека дозволяє. Заборона діє скрізь, де є ризики мін чи бойових дій, але вибухове зростання вовків, кабанів і лисиць змушує шукати баланс між екологією та війною.
Чисельність вовків подвоїлася за чотири роки – з двох до чотирьох тисяч голів, кабанів зросла на 46% до 44 тисяч. Ці цифри не просто статистика: вони загрожують фермерам полями, знищеними стадами, і людям – сказом та африканською чумою свиней. Полювання під час війни стало не хобі, а інструментом виживання природи, де єгері з рушницями замінюють патрулі в лісах.
Така реальність народилася не раптом. З самого початку повномасштабного вторгнення у 2022-му указ Президента №64 посилив обмеження, а обласні військові адміністрації (ОВА) закрили угіддя через міни, комендантську годину та брак контролю. Але природа не чекає миру – вона множиться, руйнує баланс і несе хвороби. Сьогодні, у 2026-му, полювання оживає точково, ніби вогники в темряві лісів, де дозволяють ради оборони.
Причини заборони: безпека понад усе
Коли сирени виють, а дрони гудуть над кронами, думка про полювання здається абсурдною. Саме тому з лютого 2022-го заборона стала нормою: угіддя нашпиговані вибухівкою, шляхи перекриті блокпостами, а єгері ризикують не лише зубами звірів, а й кулями. Стаття 8 Закону про воєнний стан дає ОВА повноваження закривати ліси, і більшість скористалася цим – від фронтових зон до тилу.
Але заборона мала й екологічний підтекст. Без мисливців популяції мали б саморегулюватися, проте реальність інша: голодні зграї вовків блукають ближче до сіл, кабани нищать посіви, лисиці розносять сказ. За даними Держлісагентства, у 2025-му фіксують спалахи АЧС, які зросли через неконтрольоване розмноження. Заборона врятувала життя, але коштувала балансу – природа помстилася хаосом.
Перехід до винятків став неминучим. Державна надзвичайна протиепізоотична комісія (ДНПК) при Кабміні 20 листопада 2024-го ухвалила рішення про негайний відстріл кабанів і хижаків. Це сигнал: війна не скасовує законів природи, де один вовк може заразити ціле село.
Наслідки: як заборона розбалансувала ліси
Ліси України перетворилися на джунглі без кордонів. Вовків стало вдвічі більше – до 4 тисяч, бо без єгерів зграї ширилися безкарно. Кабани, ці нестримні “танки” лісів, подвоїли поголів’я до 44 тисяч у 2024-му, а у 2025-му їх ще більше, нищачи кукурудзу та соняшник на мільйони гривень шкоди. Фазани, зайці, лисиці – всі множаться, перетворюючи угіддя на переповнені резервації.
Екосистема тріщить: травоїдні з’їдають молодняк дерев, хижаки чатують на худобу біля хуторів. Сказ поширюється – у 2025-му зафіксовано 18 спалахів пташиного грипу H5N1, пов’язаних з дичиною. Фермери на Львівщині та Вінниччині скаржаться: вовки крадуть овець, кабани копирсають поля. Без полювання ліси стають не притулком, а пасткою.
Ви не повірите, але й позитив є: фази заполонили заповідники Одещини, даючи надію на відновлення. Та без втручання це може обернутися катастрофою – природа любить рівновагу, а не надлишок.
Ліміти на сезон 2025-2026: що дозволяє Міндовкілля
Наказ Міндовкілля №1140 від 9 червня 2025-го, зареєстрований у Мін’юсті 17 червня, затвердив ліміти для 17 областей. Це не повний дозвіл, а “зелене світло” для ОВА: полювання тільки після їхнього “ок”. Мета – стримати хвороби та ризики для людей.
Ось ключові норми добування одним мисливцем за день, які стали реальністю в дозволених зонах:
| Вид тварини | Добова норма | Загальний ліміт (приклади) |
|---|---|---|
| Вовк | 1 | Залежно від області, до 100+ |
| Лисиця | 6 | Тисячі по Україні |
| Кабан | 1 | 1088 оленів + кабани окремо |
| Качка | 5 | Масові норми |
Джерела даних: наказ Міндовкілля №1140 на zakon.rada.gov.ua та forest.gov.ua. Ці ліміти – як лабільний кордон: в Закарпатті вже відстріляли пернату дичину з 13 вересня 2025-го, але фронтові області мовчать.
Таблиця показує фокус на хижаках – вовки, лисиці, шакали в пріоритеті, бо вони несуть найбільшу загрозу.
Як полювання оживає: процедура дозволів
Отримати дозвіл – як пройти лабіринт бюрократії з рушницею в руках. Спочатку ДНПК або рада оборони області ухвалює рішення про регулювання. Потім ОВА погоджує з військовими, визначає зони (не ближче 1 км від сіл чи Дніпра в Черкасах). Користувачі угідь – УТМР чи господарства – подають на дозвіл до Держлісагентства за ст.33 Закону про мисливське господарство.
- Перевірте статус області: чи є рішення ОВА (наприклад, Закарпаття – так з липня 2025).
- Отримайте путівку від користувача угідь, з лімітом і нормами.
- Майте дозвіл на зброю (спрощений під час війни за наказом МВС №170), членство в УТМР чи ГО, меддовідку.
- Дотримуйтесь дат: перната з серпня-вересня, хутрові з вересня, копитні пізніше.
- Повідомте єгеря, фіксуйте трофеї – штрафи за браконьєрство до 80 тис. грн за кабана.
Цей процес нагадує партизанську тактику: швидко, тихо, з акцентом на безпеку. У 2025-му на Вінниччині добули 123 кабани та 33 вовки – реальний приклад успіху.
Регіони на передовій дозволів: від Закарпаття до Черкас
Не скрізь глухо. Закарпаття першим ризикнуло в липні 2025-го – вовків там майже 3 тисячі, тож відстріл став рятівним. Черкаси з 13 вересня відкрили сезон на пернату, Кіровоград – аналогічно. Вінницька, Волинська, Житомирська, Дніпропетровська в списку 17 областей з лімітами, де ОВА дали добро на хижаків.
Львівщина посилила заходи в листопаді 2025-го: лисиць, вовків, шакалів стежать на відстані від доріг. На Одещині зайці заполонили узбережжя, але полювання точкове. Фронтові зони – Харків, Сумщина – закриті, бо міни не сплять.
Кожен регіон – окрема історія: де фермери вимагають кабанів, де єгері борються зі сказом. Це мозаїка, де локальні рішення рятують загальну картину.
Практичні кейси: реальні історії з угідь
На Закарпатті у вересні 2025-го єгері добули перших 50 лисиць – сказ відступив, ферми зітхнули. Рада оборони дозволила повний сезон, бо чисельність вовків сягнула критичної.
Вінниччина, кінець 2025-го: 123 кабани, 33 вовки, 1282 лисиці – АЧС не поширилася, поля врятували. Єгері працювали групами, з дронами для безпеки.
Черкаси, осінь 2025: заборона біля Дніпра на 1 км, але в угіддях – перната дичина. Місцеві мисливці кажуть: “Ліси оживають без надлишку”.
Львівщина: відстріл шакалів і єнотовидних собак – екзотика війни, що загрожує курям. Кейси показують: полювання працює, якщо з контролем.
Правила, штрафи та зброя: що мусить знати кожен
Зброя – не іграшка. Під час війни спрощений дозвіл МВС №170: єдиний документ на носіння. Але без путівки, дозволу угідь чи меддовідки – штраф від 510 грн до конфіскації. За кабана без паперів – до 80 тис. грн, птаха – 4 тис.
- Не стріляйте в заповідниках чи ближче 100 м від доріг/сел.
- Собаки мисливські – з чіпами, транспортування трофеїв – з талонами.
- Екоінспекція рейдить: у 2025-му спіймали браконьєрів з оленями на Кіровоградщині.
- Волонтерство: мисливці здають дрони, тепловізори ЗСУ – це додає поваги.
Штрафи б’ють по кишені, але рятують репутацію. Мисливець сьогодні – не аристократ, а охоронець, де рушниця служить миру в лісах.
Уявіть ліси, де вовки не виють під вікнами, кабани не трощать огорожі. Полювання під час війни – це місток між виживанням і гармонією, де кожен постріл – крок до балансу. Регіони розширюють дозволи, ліміти уточнюють, а єгері тримають варту. Що чекає угіддя завтра – залежить від ОВА, але динаміка йде вперед, ніби ріка крізь хаос.