Андрій Кисловський (в офіційних документах Одеської міської ради часто фігурує як Андрій В’ячеславович Кісловський) — чинний депутат Одеської міської ради VIII скликання від партії «Довіряй ділам», юрист за освітою, колишній заступник військового комісара Приморського району та публічна фігура, чиє ім’я в медіа майже завжди стоїть поруч із мережею дельфінаріїв «Немо». Народився 23 жовтня 1978 року в Одесі. Станом на 2026 рік він залишається в раді, працює в комісії з планування забудови, архітектури та охорони культурної спадщини й одночасно перебуває в епіцентрі журналістських розслідувань про бізнес на окупованих територіях, декларації та містобудівні конфлікти.
Для початківця ця історія — зріз того, як у великому портовому місті переплітаються мандат, родинні компанії та курортний бізнес. Для досвідченого читача — приклад того, як одні й ті самі факти (реєстри, судові заборони, податкові платежі в російських базах) читаються по-різному залежно від того, чи дивитися лише на офіційну біографію, чи зіставляти її з розслідуваннями.
Ключове, що варто тримати в голові з першого абзацу: більшість гучних епізодів навколо Андрія Кисловського — це не вирок суду, а сукупність відкритих реєстрів, заяв правоохоронців, журналістських перевірок і політичних звинувачень. Нижче вони розділені саме так.
Одеський каркас: освіта, професії й те, чого немає в короткій довідці
Офіційна біографія на депутатському порталі Одеси виглядає майже зразковою. Музична школа №13 з відзнакою (1993), гімназія №1 (1995), Одеська державна морська академія з відзнакою за спеціальністю судноводіння (2001), далі — юридична академія, економічний університет (обидва дипломи 2007) і магістратура Одеського регіонального інституту державного управління (2009) зі спеціальності державного регулювання економіки та підприємництва. До цього додається кандидат у майстри спорту з боксу і з 2015 року — посада віцепрезидента Федерації боксу Одеської області.
Трудовий шлях, за тією ж офіційною карткою, починається не в рубці й не на містку судна, а в кабінетах: юрисконсульт ТОВ «Паллада» (2002–2003), керівні юридичні посади в «Тандем Плюс», «Альтаїр», «Валентин», короткий епізод заступника начальника податкової інспекції в Миколаєві (2007), заступник начальника Одеського міського управління юстиції (2008–2010), з 2010 по 2015 — начальник юридичного департаменту ТОВ «Нерум». З 2015 по 2018 — служба в Збройних силах України; з липня 2018 — статус фізичної особи-підприємця. Військове звання в офіційній анкеті — полковник ЗСУ.
Саме тут розходиться «вітрина» і «кухня». Морський диплом так і не став професією. Юридичні й управлінські дипломи лягли на сімейний розважальний і будівельний бізнес. А компанія «Нерум», де Кисловський очолював юрдепартамент, у розслідуваннях фігурує як організаційне ядро мережі «Немо». Для одесита з портовим корінням така траєкторія не унікальна: місто давно вміє перетворювати морську романтику на папери, землю й квитки до дельфінарію.
Партійна мінливість як політичний метод, а не випадковість
Чотири мандати в міській раді — це вже не епізод, а система. За відкритими біографічними зведеннями Кисловський пройшов Демократичну партію України (IV скликання), Комуністичну партію (VI скликання), невдалу спробу пройти до Верховної Ради 2012 року по 138 округу і з 2015-го закріпився у фракції мера Геннадія Труханова «Довіряй ділам»: VII скликання — мажоритарка 41, комісія з транспорту й морегосподарства; VIII — округ №5, комісія з планування забудови.
| Скликання | Період | Політична сила | Комісія / акцент роботи |
|---|---|---|---|
| IV | початок 2000-х | Демократична партія України | місцева мажоритарка, вхід у раду |
| VI | 2010–2015 | Комуністична партія України | міська політика до заборони КПУ |
| VII | 2015–2020 | «Довіряй ділам» | транспорт, дороги, морегосподарство |
| VIII | з 2020 | «Довіряй ділам» | планування забудови, архітектура, спадщина |
Дані зведені за офіційною карткою депутата та відкритими біографічними досьє (депутатський портал Одеси; журналістські зведення 2024–2026 років).
Зміна партій у Одесі рідко буває ідеологічним прозрінням. Частіше це адаптація до того, хто контролює виконком, землю й бюджетні підряди. Комуністичний період пояснює, чому в 2014-му прізвище депутата згадували в контексті антимайданівських акцій; «труханівський» період пояснює, чому він опинився саме в комісії, яка вирішує, що можна будувати біля парків і в історичному ареалі. Для початківця це виглядає як «перефарбування». Для того, хто читає протоколи сесій, — як логіка виживання в міській машині, де фракція важливіша за програму.
Імперія «Немо»: дельфіни, готелі й сімейна архітектура власності
Мережа «Немо» — головний публічний актив, з яким асоціюють Андрія Кисловського. Йдеться не про один басейн на Ланжероні, а про розгалужену групу дельфінаріїв, готелів, SPA і фітнес-об’єктів. Історично компанія «Нерум» зростала з одесько-харківської пари майданчиків до десятка локацій у кількох країнах. Журналістські оцінки початку 2010-х говорили про понад мільйон відвідувачів на рік і виручку мережі в десятки мільйонів доларів; пізніші тексти вже оперують не оборотом, а юридичними схемами.
Схема власності важлива більше, ніж вивіска. У відкритих реєстрах співзасновницею ключових структур фігурує мати депутата Раїса Кисловська; серед партнерів неодноразово називають Михайла Кучука — колишнього заступника одеського міського голови, якого з грудня 2022 року оголошували в розшук. Дружина Світлана, син 2002 року народження і донька 2010-го згадуються в досьє як родинне коло; активи «Немо» журналісти описують як оформлені переважно не на самого депутата.
Після анексії Криму 2014 року в Алушті з’явилося ТОВ «Дельфинарий Немо» за російським законодавством. Засновниками в розслідуваннях названі одеське ТОВ «Нерум» і Тетяна Рябчікова. У 2024–2025 роках Nikcenter і NV на основі російських реєстрів писали: кримська компанія досі юридично пов’язана з українською фірмою, у 2023 році сплатила до бюджету РФ сотні тисяч рублів прямих податків і загалом близько мільйона рублів платежів. Генеральним директором кримської структури роками був Анатолій Солонцов, який водночас фігурував як керівник одеського «Неруму».
Сам Кисловський у відповідях журналістам заявляв, що кримський бізнес продано «невідомому російському покупцеві». Реєстри, на які посилаються розслідувачі, змін власника в той момент не фіксували. Окремо UAnimals і OSINT-агенція Molfar у 2024 році описали філії в Росії та окупованому Криму й зв’язки з контрагентами в російському курортному бізнесі. Це не вирок за статтею про колаборацію, але це вже не «чутка з ринку» — це збіг юраадрес, директорів і податкових квитанцій.
Екологічний і етичний шар теми для багатьох читачів важливіший за політичний. Оренда морських котиків у готельні номери, смертність тварин, закриття київського «Немо» після справи про незаконне будівництво — усе це зробило бренд токсичним задовго до 2022 року. Депутатський мандат лише підсвітив питання: чи може людина, чия родина заробляє на видовищах із дикими тваринами, спокійно засідати в комісії, яка вирішує долю прибережної зони?
Військова глава і квітень 2022-го: форма, готель і те, що не стало справою
У 2015 році Кисловського мобілізували. Він служив заступником військового комісара Приморського району Одеси, відповідав за комплектування, 2018-го був демобілізований. Офіційна анкета фіксує звання полковника. Після 24 лютого 2022-го в соцмережах з’явилися фото депутата у формі. Оперативне командування «Південь» тоді публічно дистанціювалося: громадянин, за їхньою заявою, не перебував на службі в тому вигляді, в якому себе презентував, а використання форми в приватних розбірках назвали ганьбою.
1 квітня 2022 року телеграм-канали розігнали відео затримання в готелі «Немо»: депутата застали в номері без одягу з трансгендерною особою, яку частина джерел називала громадянкою РФ. СБУ офіційно затримання не коментувала. Джерела в спецслужбі говорили журналістам про можливий контакт із ворожим агентом і перевірку на державну зраду. Справа в публічному полі «згасла»: вироку, підозри з реєстру чи великого судового процесу за цим епізодом громадськість не побачила.
У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли читачі сприймали вірусне відео як уже доведений злочин. Відео фіксує обставини. Кваліфікація — окремий процес. Плутати одне з одним зручно в коментарях і небезпечно в статті.
Окремий пласт звинувачень — нібито довідки про непридатність (гіпертонія, радикуліт, грижа, остеохондроз) при спортивній біографії боксера і підозра в самовільному залишенні частини. Це твердження кочує досьє, але без відкритого вироку залишається саме твердженням медіа. Для початківця достатньо правила: «одягнув форму» ≠ «воєвав на передовій». Для досвідченого — перевірка через заяви командування, а не через інстаграм.
Забудова біля парків: коли комісія і бізнес дивляться на одну ділянку
У січні 2025 року одеське міське ДАБК зверталося в поліцію через відновлення робіт на замороженому судом будівництві житлової багатоповерхівки на бульварі Гетьмана Сагайдачного (колишній Лідерсівський) навпроти парку Шевченка. Замовниками називали ТОВ «Спорт-Сервіс» і ТОВ «Лідер-Парк», підрядником — «Наяда-Сервіс». Суд ще 2023-го заборонив будівництво; роботи, за версією інспекції, відновили всупереч забороні. Ділянки лежать у Центральному історичному ареалі.
За YouControl, «Лідер-Парк» на момент публікацій належав громадянину Румунії Адріану Фокші, а раніше серед засновників була Раїса Кисловська. Журналісти Південного кур’єра прямо називали об’єкт підконтрольним депутату. Сам факт родинного сліду в компанії не доводить, що мандат використано для «протягування» дозволів. Але конфлікт інтересів тут лежить на поверхні: людина сидить у комісії з планування забудови, а родинні структури фігурують у суперечці саме про забудову біля парку.
Раніше, у 2019-му, біля дельфінарію на Ланжероні гинув кранівник; громадські організації тоді говорили про спроби «закрити тему» і конфлікт з охороною. У 2015-му ГО «Оберіг» писала заяву про підкуп виборців через ярмарок овочів за заниженими цінами. У 2023-му депутата зняли на відео, коли він курив просто в залі сесії. Дрібниці? Так. Але дрібниці складаються в портрет людини, яка звикла, що правила в залі — для інших.
Міні-кейс: як виглядає «тихий» конфлікт інтересів
Уявний, але типовий для Одеси сценарій такий. Родинна фірма тримає оренду в історичному ареалі. Суд зупиняє висотку. Через рік на майданчику знову техніка. Депутат у профільній комісії не голосує «за себе» відкрито — він просто не стає тим, хто вимагає виконання судової заборони. Для виборця округу №5 це виглядає як «хтось будує». Для того, хто вміє читати ЄДР і судові реєстри, — як розрив між мандатом і вигодою. Саме цей розрив, а не лише дельфіни, робить прізвище Кисловського стійким запитом у пошуку.
Поширені помилки тих, хто шукає «всю правду за п’ять хвилин»
Шукачі інформації про місцевих депутатів наступають на одні й ті самі граблі. Нижче — не мораль, а робочий список, чому так робити не варто.
- Вважати досьє на «жовтих» сайтах вироком. Тексти з заголовками «ухилист і зрадник» часто змішують реєстрові факти, чутки й політичне замовлення. Без дати, номера справи й статусу в Єдиному реєстрі досудових розслідувань це публіцистика, не доказ.
- Плутати Кисловського з однофамільцями. У видачі легко натрапити на російського сенатора Андрія Кислова, агронома чи ІТ-фахівця з подібним прізвищем. Дата народження 23.10.1978 і прив’язка до Одеської міськради відсікають 90% помилок.
- Приймати офіційну анкету за повну картину доходів. Анкета не зобов’язана розповідати про компанії матері. Декларація теж може не показати бенефіціарний контроль, якщо формально актив записаний на родича.
- Робити висновок лише з одного скандалу 2022 року. Готельний епізод вибухнув емоційно, але довгостроковий слід людини в місті тримається на землі, тваринах і партійній машині Труханова, а не на одному відео.
- Ігнорувати, що «продав бізнес» треба перевіряти в реєстрі покупця, а не в цитаті. Слова про продаж без зміни кінцевого бенефіціара в базах — це не закрите питання, а червона позначка для наступної перевірки.
За моїм досвідом зіставлення відкритих карток депутатів із журналістськими досьє протягом місяця роботи з одеськими сюжетами найчастіше ламається саме на третьому пункті: люди читають «ФОП з 2018-го» і не відкривають пов’язаних юридичних осіб матері й партнерів.
Коли розбиратися самому, а коли віддати тему юристу чи журналісту-розслідувачу
Самостійно варто зробити три речі. Перша — відкрити офіційну картку на депутатському порталі Одеси: скликання, комісія, освіта, трудовий шлях. Друга — пошук у YouControl / OpenDataBot за «Нерум», «Одеський дельфінарій», «Лідер-Парк», «Спорт-Сервіс» і ПІБ матері. Третя — судові реєстри за адресою бульвару Сагайдачного та ключовими ТОВ. Цього достатньо, щоб відрізнити факт наявності компанії від вигаданої «мафії».
До фахівця варто йти, коли з’являється конкретна правова мета: позов сусіда через забудову, запит на доступ до публічної інформації, скарга в НАЗК щодо декларації, заява про можливий конфлікт інтересів. Журналіст-розслідувач потрібен там, де треба зшити український ЄДР і російські бази Криму — це вже не «гугл на дивані», а робота з юрисдикціями, які навмисно заплутані.
Початківцю досить чек-листа нижче. Досвідченому читачеві — звички зберігати скрін реєстру з датою: компанії в цій історії змінюють засновників швидше, ніж оновлюються статті.
Чек-лист самоперевірки інформації про Андрія Кисловського
- Чи збігаються дата народження, округ №5 і фракція «Довіряй ділам» з офіційною карткою?
- Чи відділено в тексті «за даними розслідування» від «суд установив»?
- Чи названо конкретні юрособи («Нерум», кримське «Дельфинарий Немо», «Лідер-Парк»), а не лише бренд?
- Чи є дата судової заборони на будівництво і дата, коли техніка знову вийшла на майданчик?
- Чи перевірено, що мова про одеського депутата, а не про іншого Кислова / Кисельова?
- Чи зрозуміло, які активи записані на Раїсу Кисловську, а які — на самого депутата?
- Чи не зроблено з квітня 2022-го автоматичного висновку про вирок за держзраду?
Якщо хоча б три пункти «ні» — матеріал, який ви читаєте, швидше за все працює на емоцію, а не на розуміння.
Питання, які люди реально вбивають у пошук
Хто такий Андрій Кисловський простими словами? Депутат Одеської міськради з 2000-х, юрист і підприємець із орбіти мережі «Немо», багаторічний союзник команди Геннадія Труханова, фігурант журналістських розслідувань про кримський бізнес і забудову біля парку Шевченка.
Чи засуджений він за державну зраду або СЗЧ? Станом на доступні публічні дані 2026 року широкого вироку за цими епізодами немає. Є заяви командування «Південь» щодо форми, є відео з готелю, є журналістські версії. Це різні речі.
Чи належить «Немо» особисто депутату? Бренд і операційне управління пов’язують із родиною Кисловських і партнерами через «Нерум». Формальна власність часто записана на матір та інші структури. «Належить» у побутовому сенсі — так, родина в центрі схеми; «є єдиним засновником усіх юросіб» — ні.
Чому його не відкликали з ради? Місцеве самоврядування в Україні слабо вміє відкликати мажоритарників без чіткого судового вироку. Фракційна більшість і тривалість мандата VIII скликання тримають його в комісії, попри репутаційні втрати.
Де перевірити декларацію? У публічному реєстрі НАЗК за ПІБ. Порівнювати варто не лише суму доходу, а транспорт, корпоративні права членів сім’ї й розрив між способом життя та папером. Журналісти роками вказують на автомобілі й нерухомість, які погано б’ються з ранніми скромними цифрами доходів.
Навіщо ця біографія ширша за одну людину
Андрій Кисловський зручний як збільшувальне скло на одеську модель. Портове місто з курортною економікою, слабким контролем прибережної зони й сильною мерською вертикаллю роками виробляло тип депутата-підприємця: кілька дипломів, спортивне хобі для іміджу, родинний холдинг «на мамі», партія влади в раді, профільна комісія поруч із власним земельним інтересом. Війна не зламала цю модель автоматично. Вона лише зробила нестерпнішим питання про податки в бюджет окупанта й про форму без служби.
Суміжні теми, які логічно читати далі, не менш практичні. Перша — як влаштований конфлікт інтересів у комісіях міськрад і чому заборона голосувати «за себе» не працює, коли актив оформлений на родича. Друга — етика дельфінаріїв в Україні після 2022 року: частина закладів закрилася під тиском зоозахисників, частина вижила завдяки курортному попиту. Третя — як перевіряти місцевих депутатів перед виборами, коли кампанія знову продаватиме «добрі справи округу» без реєстрів.
Одеса вміє любити своїх антигероїв, доки вони не зачіпають конкретний двір, парк чи пляж. Біографія Кисловського тримається саме на цій межі: для когось він «свій хлопець із Ланжерона», для когось — символ того, що мандат і дельфін можуть жити в одному готелі.
Поки VIII скликання доживає свій цикл, прізвище залишається в протоколах комісії з забудови. Реєстри компаній, судові заборони на висотки й податкові рядки кримської філії нікуди не зникають від того, що новина вже не в топі. Саме ця «тиха» тяглість — не заголовок, а зміст історії Андрія Кисловського для тих, хто читає далі за прізвищем.