Арсеній Яценюк у 2026 році залишається в Україні. Він живе та працює переважно в Києві та Київській області, де очолює Київський безпековий форум і керує благодійним фондом «Відкрий Україну». Його дні наповнені організацією міжнародних дискусій, зустрічами з військовими та молодими лідерами, коментарями для медіа про перебіг війни та глобальну безпеку. Ніякого зникнення чи еміграції — тільки системна робота в умовах, коли повітряні тривоги стали частиною київського ритму.
Ця активність виглядає природним продовженням шляху людини, яка вже керувала урядом у найгостріші моменти після Революції гідності. Сьогодні Яценюк перетворив особистий досвід на платформу, де народжуються ідеї для стримування агресії та практична допомога тим, хто захищає країну на передовій. Його присутність у Києві — це не просто географія. Це вибір залишатися в епіцентрі подій, коли багато хто шукає спокійніші куточки.
Коротка відповідь на питання «де зараз Яценюк» звучить так: у Києві та навколо нього, на перетині публічної дипломатії, стратегічних форумів і конкретної допомоги Збройним силам України. Далі — деталі, контекст і нюанси, які роблять картину повною.
Від прем’єрства до нової ролі: як трансформувався вплив
Арсеній Яценюк прийшов у велику політику через економіку та право. Народжений у Чернівцях, він пройшов шлях від міністра економіки та закордонних справ до голови Верховної Ради, а потім — двічі прем’єр-міністра у 2014–2016 роках. Ті роки запам’яталися жорсткими реформами, реструктуризацією боргів та спробами утримати країну на плаву під час першого етапу російської агресії.
Після відставки багато хто очікував класичного «зникнення» екс-чиновника. Натомість Яценюк обрав інший шлях. Він розвинув ініціативи, які започаткував ще раніше: Київський безпековий форум і фонд «Відкрий Україну». Це не просто хобі чи спосіб залишитися на виду. Це логічне продовження — людина, яка знала, як працює державна машина зсередини, тепер будує майданчики для тих, хто приймає рішення сьогодні.
Така еволюція рідкісна. Більшість колишніх лідерів або повністю відходять, або намагаються повернутися в електоральну гру. Яценюк обрав третій варіант: залишатися впливовим голосом без посад у владі. Його слова тепер звучать не з трибуни уряду, а з конференц-залів і студій. І саме тому вони часто резонують сильніше — за ними стоїть досвід, а не поточна політична кон’юнктура.
Київський безпековий форум: головна сцена 2026 року
Київський безпековий форум — це не чергова конференція. Це щорічна подія, яку фонд Яценюка організовує вже майже два десятиліття. У 2026-му форум провів своє 18-те видання під назвою «Морок чи світанок: чи є світло попереду?». Тема звучить як діагноз часу: світ у стані невизначеності, а Україна — у центрі боротьби за те, яким цей світ стане.
У квітні 2026-го до Києва приїжджали генерали НАТО, посли провідних країн, експерти з безпеки. Обговорювали далекобійну зброю як засіб стримування, енергетичну війну Росії проти Європи, уроки дванадцяти років конфлікту. Яценюк відкривав і модерував ключові панелі. Його виступи традиційно жорсткі: міжнародне право не працює, тоталітаризм наступає, вільні нації мусять об’єднатися, поки не пізно.
У червні 2026-го форум вийшов у новому форматі — «Kyiv Security Forum: Deep Strike». Це вже не тільки велика щорічна подія, а й точкові зустрічі та дискусії. Яценюк зустрічався з молодими лідерами з Великої Британії, говорив про спільні загрози та майбутнє європейської політики. Він наголошував: молодь формує порядок денний завтрашнього дня, і з нею треба говорити відверто вже сьогодні.
Значення таких майданчиків важко переоцінити. У час, коли офіційна дипломатія часто обмежена протоколом, форуми стають місцем, де народжуються реальні коаліції та розуміння. Яценюк тут виступає не просто як модератор, а як людина, яка пам’ятає, як ухвалювалися рішення в 2014–2016 роках. Це додає ваги кожному його слову.
Фонд «Відкрий Україна»: від публічної дипломатії до дронів на фронті
Фонд «Відкрий Україна» — це той інструмент, через який Яценюк реалізує практичну частину своєї місії. Заснований ще у 2007 році, сьогодні фонд поєднує три напрямки: публічну дипломатію, підтримку молодих лідерів і пряму допомогу Силам оборони.
Допомога фронту — не разові акції. Фонд системно передає техніку та обладнання. У грудні 2025 року, напередодні Різдва, військові отримали десять пікапів. Це не просто транспорт — це можливість швидше переміщувати людей і вантажі в умовах, коли кожна хвилина на рахунку. Паралельно триває робота з дронами, антенними щоглами для прикордонників, іншими засобами, які підвищують шанси на виживання.
Окремий блок — робота з молоддю. Київський безпековий форум для молоді став традицією. Яценюк особисто зустрічається з учасниками програм, пояснює, чому безпека — це не лише про зброю, а й про цінності, економіку, технології. У червні 2026-го така зустріч відбулася з молодими лідерами Великої Британії. Він сказав просто: ви будете формувати політику Європи, тому важливо говорити про спільні загрози вже зараз.
Публічна дипломатія фонду працює на довгострокову перспективу. Через культурні проєкти, освітні програми та медіа-ініціативи Україна виглядає не лише як країна, що воює, а як держава з майбутнім. Це тонка, але критично важлива робота в умовах інформаційної війни.
Голос, який чують: заяви та позиції 2025–2026 років
Яценюк не уникає гострих тем. У 2025–2026 роках він послідовно говорить про кілька речей. Перше — необхідність далекобійної зброї для захисту енергетики та стримування. Друге — єдність демократичного світу. Після саміту G7 у 2026-му він відзначив: Путін і Сі розраховували на розкол, але побачили протилежне.
Третє — економічний вимір війни. Він коментував, як глобальні події (зокрема завершення окремих конфліктів на Близькому Сході) впливають на доходи Росії від нафти і, відповідно, на її здатність фінансувати агресію. Четверте — внутрішня стійкість України. Яценюк наголошує: вибори в умовах війни — це не про процедуру, а про те, щоб суспільство побачило перспективу перемоги.
Його риторика еволюціонувала. Якщо в часи прем’єрства акцент був на реформах і стабілізації, то тепер — на стратегічному баченні війни як частини глобального протистояння авторитарних і демократичних моделей. Це не просто зміна акцентів. Це позиція людини, яка бачила, як рішення ухвалюються на найвищому рівні, і тепер намагається вплинути на те, щоб ці рішення були правильними.
Його слова в 2026 році звучать як нагадування: війна триває вже дванадцять років, і світ усе ще шукає світанок у мороку. Але цей світанок не прийде сам — його треба будувати спільними зусиллями.
Міфи про «зникнення» та реальність київського життя
Періодично в інформаційному просторі спливають старі чутки: Яценюк десь за кордоном, продав усе, живе в США. Це класична дезінформація, яку легко спростувати. Офіційні сторінки, виступи на форумах у Києві, зустрічі з іноземними делегаціями, передача техніки військовим — усе це відбувається відкрито і фіксується медіа.
Реальність простіша і водночас складніша. Яценюк обрав життя в Нових Петрівцях на Київщині — спокійне передмістя з садом і бібліотекою. Там, де колись був дім, тепер — місце, де народжуються ідеї для форумів і плануються чергові партії допомоги фронту. Сім’я поруч. Повітряні тривоги — частина побуту. Це не романтична картинка, а свідомий вибір людини, яка не хоче відокремлювати себе від країни, за яку свого часу несла відповідальність на найвищому рівні.
Цікаві факти про Арсенія Яценюка та його ініціативи у 2026 році
18 форумів за майже два десятиліття. Київський безпековий форум, започаткований фондом «Відкрий Україна», у 2026 році провів уже 18-те видання. Це одна з найстаріших і найпослідовніших платформ такого типу в Україні.
10 пікапів за один раз. У грудні 2025 року фонд передав військовим десять автомобілів напередодні Різдва. Такі акції повторюються регулярно — техніка, дрони, обладнання для прикордонників стають частиною щоденної роботи фонду.
Зустрічі з майбутніми лідерами. У червні 2026-го Яценюк особисто спілкувався з молодими лідерами Великої Британії в рамках спеціального формату форуму. Він наголосив, що саме вони формуватимуть політику Європи завтра, тому розмова про спільні загрози має починатися вже сьогодні.
Дипломатичний ранг. Яценюк має ранг надзвичайного і повноважного посла. Це не просто титул — це визнання його ролі в міжнародних відносинах поза формальними посадами.
Бібліотека як символ. У будинку в Нових Петрівцях — велика колекція книг, багато з яких привезені ще з Чернівців. Це не просто інтер’єр, а продовження інтелектуальної традиції родини.
Ніч у бомбосховищі перед форумом. Перед одним з виступів на КБФ 2026 Яценюк провів ніч у сховищі — реальність, з якою живе весь Київ і яка не заважає продовжувати роботу.
Кожен із цих фактів — не просто цифра чи деталь. Це штрихи до портрета людини, яка обрала не зникати, а залишатися корисною там, де її досвід і зв’язки можуть принести найбільшу користь.
Чому це важливо саме зараз
У 2026 році війна триває. Глобальна невизначеність зростає. У такі моменти голоси, які поєднують досвід державного управління, розуміння міжнародної політики та здатність організовувати реальну допомогу, стають особливо цінними. Арсеній Яценюк — один із таких голосів.
Він не обіцяє швидких перемог і не малює ілюзій. Він говорить про довгу гру, про необхідність стримування, про єдність, про те, що світанок після мороку доведеться будувати самим. І водночас — передає пікапи, дрони, організовує зустрічі, на яких народжуються ідеї.
Для тих, хто тільки починає цікавитися темою, це історія про те, як екс-прем’єр не зникає з поля зору, а знаходить нову форму впливу. Для тих, хто слідкує давно, — підтвердження, що послідовність і вибір залишатися в Україні дають результати, які видно не тільки в новинах, а й на фронті.
Його історія 2026 року — це не про минуле. Це про те, як досвідчена людина продовжує працювати в реальному часі, коли країна потребує і ідей, і конкретних вчинків. І саме тому питання «де зараз Яценюк» має таку просту і водночас глибоку відповідь: там, де триває боротьба за майбутнє — в Україні, в Києві, на майданчиках, де народжуються рішення.