Пустеля Атакама в північному Чилі вже століттями тримає титул найпосушливішого місця на планеті серед неполярних регіонів, де в деяких зонах опади вимірюються частками міліметра на рік, а окремі ділянки століттями не бачили дощу. Поруч з Тихим океаном, але без краплі вологи від нього, ця земля виглядає як марсіанський ландшафт — руда, потріскана, з соляними рівнинами та гігантськими дюнами, що тягнуться до горизонту. Водночас найсухіші точки Землі загалом ховаються в Антарктиді, зокрема в Сухих долинах Мак-Мердо, де відсутність опадів сягає мільйонів років, але це вже холодна полярна пустеля з вічною мерзлотою.
Атакама регулярно називають найсухішою пустелею світу в популярних джерелах, наукових статтях і туристичних описах, бо її гіпераридний клімат поєднує унікальні фактори, які роблять дощ майже неможливим явищем. Середня кількість опадів тут коливається від 1 до 15 мм на рік, а в гіпераридному ядрі — менше 0,5 мм, іноді нуль протягом десятиліть. Саме тому Атакама слугує аналогом Марса для НАСА: тут тестують марсоходи та обладнання, бо ґрунт і атмосфера максимально наближені до червоної планети.
Географія та розташування Атаками — чому саме тут панує сухість
Атакама простягається приблизно на 1000 км уздовж тихоокеанського узбережжя Чилі, від півдня Перу до півночі Чилі, займаючи близько 105 000 км². З заходу її тисне холодна Перуанська течія (Гумбольдта), яка охолоджує повітря й не дає утворюватися хмарам та випаровуванню. Зі сходу — могутні Анди, що створюють дощову тінь: волога з Амазонії просто не перевалює через хребет. Зверху — субтропічний антициклон, який стабільно блокує циклони.
Ці три бар’єри працюють разом уже мільйони років. Результат — гіпоклімат, де туман (каманачака) з океану дає єдину вологу для життя, конденсуючись на рослинах і каменях, але рідко перетворюється на дощ. У центральній частині, біля покинутого шахтарського містечка Юнгай, вимірювання показують опади близько 0,5–1 мм на рік, а деякі метеостанції фіксували нульові значення десятиліттями.
Рекорди посушливості: цифри, які важко уявити
У містечку Аріка зафіксовано 172 місяці без опадів (з жовтня 1903 по січень 1918). У Кільягуа середньорічний показник — лише 0,5 мм (за даними 1964–2001). Деякі зони Атаками не бачили дощу з 1570 по 1971 рік — це чотири століття посушливості. Навіть рідкісні зливи, як у 2015 чи 2025 роках, коли випало до 60 мм за раз, сприймаються як катастрофа: річки оживають, утворюються селеві потоки, а потім усе знову висихає за лічені дні через випаровування та сублімацію.
Чому Антарктида змагається за першість, але програє в класифікації
Сухі долини Мак-Мердо в Антарктиді — це інший звір. Тут опади практично відсутні мільйони років через холод, який заморожує вологу, і катабатичні вітри, що виносять сніг. Деякі ділянки не бачили опадів 2 мільйони років, а вологість наближається до нуля. Середньорічна температура — близько -20 °C, опади — менше 50 мм у водяному еквіваленті, часто у формі снігу, який одразу сублімується.
Але Антарктида — полярна пустеля, де холод консермує сухість, тоді як Атакама — гаряча (вдень до +40 °C) і неполярна. Тому в більшості джерел Атакама лишається чемпіоном серед “класичних” пустель, а Мак-Мердо — абсолютним рекордсменом сухості на планеті.
Життя в Атакамі: як виживають рослини, тварини та люди
Попри екстремальну сухість, Атакама не мертва. Тумани дозволяють існувати ендемічним кактусам, лишайникам і бромелієвим, які збирають вологу з повітря. Кожні 5–7 років, під час феномену Ель-Ніньо, випадають рідкісні дощі — і пустеля вибухає цвітінням. У 2024–2025 роках фіксували зимове цвітіння вперше за 9–10 років: сотні квадратних кілометрів вкрилися рожевими, жовтими й фіолетовими килимами понад 200 видів рослин.
Тварини — фламінго на солоних лагунах, лисиці, ящірки — адаптувалися до гіперпосушливості. Люди теж: корінні атacamеньо (лікан-антфальці) століттями використовували туман для зрошення, будуючи конденсаційні споруди. Сьогодні тут видобувають мідь, літій і сіль, а обсерваторії ALMA та інші телескопи працюють завдяки чистому небу без хмар.
У 2025 році зафіксували рідкісний сніг у червні — холодний циклон приніс білий покрив на високогір’я, навіть зупинивши тимчасово ALMA. Це нагадування, що клімат змінюється, і навіть найсухіші місця відчувають аномалії.
Цікаві факти про найсухішу пустелю світу
* Деякі частини Атаками використовують як знімальний майданчик для марсіанських фільмів — ландшафт настільки схожий.
* Тут знайшли найдавніші мумії світу — чинуорро, старші за єгипетські на тисячі років.
* Соляні рівнини Салар-де-Атакама — найбільше джерело літію на планеті, ключового для батарей електромобілів.
* У 2025 році в Атакамі побудували банки насіння для збереження ендемічних рослин — як страховий фонд від кліматичних змін.
* Вода в деяких оазах настільки солона, що її п’ють лише верблюди й спеціально адаптовані комахи.
Чому Атакама лишається найсухішою — наукове пояснення
Посушливість — не випадковість, а результат тектонічних і океанічних процесів. Анди піднялися 20–30 млн років тому, заблокувавши вологу. Перуанська течія охолоджує повітря з 3–5 °C нижче норми, конденсуючи туман, але не дощі. Антициклон над тихоокеанським узбережжям стабілізує сухість.
Порівняно з Сахарою чи Гобі, де опади хоч і рідкісні, але сягають 50–100 мм, Атакама в десятки разів сухіша. Це робить її ідеальним місцем для вивчення екстремофілів — мікроорганізмів, що живуть у солях і каменях.
Атакама продовжує дивувати: рідкісні дощі перетворюють її на квітковий рай, сніг у 2025 році вкриває телескопи, а вчені знаходять нові джерела підземної вологи. Ця пустеля — нагадування, наскільки крихким є баланс на нашій планеті, де навіть біля океану можна жити без води століттями.