Синява смуга на нарукавному знаку, маруновий берет і гасло “Завжди перші!” – це не просто символи, а бойовий кодекс Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, які успадкували славу колишніх Високомобільних десантних військ, або ВДВ. Ці хлопці злітають на парашутах у тил ворога, проривають оборону на броні й витримують шалений тиск, де інші відступають. Вони – ударний кулак ЗСУ, здатний за лічені години опинитися за сотні кілометрів від бази, щоб перерізати ворожі шляхи постачання чи захопити плацдарм.
Уявіть: глибока ніч, гул двигунів Іл-76, і ось уже рота десантників ковзає в темряву на куполах “Арбалет-2”. За хвилини вони на землі – озброєні до зубів, з БТР-4 “Буцефал” поряд і дронами в повітрі. Це не кіно, а реальність ДШВ, де кожен боєць проходить пекло тренувань, аби стати машиною перемоги. Від оборони Києва у 2022-му до прориву на Курщині – десантники пишуть історію крові та сталі.
Сьогодні ДШВ – окремий рід військ, чисельністю близько 30 тисяч бійців, з корпусною структурою, танковими батальйонами й західною технікою. Вони еволюціонували від радянських ПДВ до ударної сили НАТО-стандартів, де десантування – лише один інструмент у арсеналі штурму й рейдів.
Історія: від радянської спадщини до української еліти
Все почалося 1 січня 1992 року, коли українські частини радянських повітрянодесантних військ присягнули на вірність незалежній державі. 98-га гвардійська дивізія з Болграда, 40-та бригада з Миколаєва – ці підрозділи стали основою Аеромобільних військ у складі Сухопутних сил. Тоді десантники ще носили блакитні берети, як у “ВДВшників” сусідів, і святкували 2 серпня.
Реформи 2012-го виокремили Високомобільні десантні війська – окрему командування в Житомирі, з акцентом на мобільність. А 2018-го, після указу президента, ВДВ стали Десантно-штурмовими, бо реальність війни вимагала не тільки стрибків з неба, а й жорсткого наземного штурму. Маруновий берет замінив блакитний, щоб відмежуватися від російських “пьяних ВДВшників”, як жартують самі десантники. З 2025-го День ДШВ відзначають 8 листопада – у свято Архистратига Михаїла, покровителя війська.
Повномасштабне вторгнення 2022-го стало апогеєм: ДШВ тримали Київщину, Херсонщину, брали участь у харківському контрнаступі. У 2024-2025 роках вони стали авангардом Курської операції, прориваючи кордон РФ і завдаючи ударів у ворожому тилу. За даними Міноборони, десантники знищили тисячі одиниць техніки, сотні літаків і безліч окупантів.
Завдання ДШВ: десант, штурм, рейд – усе в одному
Десантники не просто стрибають з парашутом – вони порушують вороже управління, блокують резерви, борються з ворожими десантами й утримують мости для наступу основних сил. На стратегічному рівні це операції корпусів, на тактичному – блискавичні штурми, як у Бахмуті чи Роботиному.
У сучасній війні акцент змістився: брак авіації змусив ДШВ стати “важкою піхотою” з танками Т-80БВ і САУ. Вони діють автономно тижнями, з власною логістикою, РЕБ і дронами. Головне – маневреність: з Житомира до фронту за добу.
- Повітряний десант: Захоплення аеродромів чи мостів, як у планах “Saber Junction”.
- Штурмові дії: Прорив окопів з БМД-2 і ПТРК “Стугна-П”.
- Рейди в тил: Курська операція, де 80-та бригада пройшла десятки кілометрів.
- Оборона: Авдіївка, Мар’їнка – тримають до останнього.
Ці завдання роблять ДШВ універсальними: від миротворчих місій у Конго до апокаліпсису на Донбасі. Переходи плавні, бо кожен бій – урок для наступного.
Структура: корпуси, бригади, елітні батальйони
Штаб у Житомирі керує двома корпусами – 7-м і 8-м, створеними у 2024-2025 для корпусної реформи ЗСУ. Станом на 2026 рік – п’ять десантно-штурмових бригад, чотири аеромобільні, одна повітрянодесантна, артилерійські формування й частини забезпечення. Командувач – бригадний генерал Олег Апостол, Герой України з 95-ї бригади.
Ось ключові бригади, перевірені боями:
| Бригада | Дислокація | Особливості |
|---|---|---|
| 25-та окрема повітрянодесантна Січеславська | Дніпро | Рейди на Харківщині, Курщина |
| 80-та окрема десантно-штурмова Галицька | Львів | Контрнаступ Запоріжжя |
| 95-та окрема десантно-штурмова Поліська | Житомир | Іловайськ, Бахмут, лідер за рапортами 2025 |
Джерела даних: uk.wikipedia.org, dshv.mil.gov.ua. Плюс розвідбати, логістика, 199-й навчальний центр – повний цикл від рекрута до ветерана.
Озброєння: від БМД до західних “див Miracles”
ДШВ – не легка піхота: понад 166 БТРів, 70 БМД, танки Т-80. Артилерія – “Гвоздика”, “Град”, M777. Західні партнери додали Bushmaster, Kirpi, Piorun. Дрони й РЕБ – ключ до виживання.
| Категорія | Зразки | Приклади застосування |
|---|---|---|
| Бронетехніка | БТР-4, БМД-2, Т-80БВ | Штурм Роботине |
| Артилерія | 2С9 “Нона”, M777 | Курська операція |
| ППО/ПТРК | Стріла-10, Стугна-П | Знищення “Ланцетов” |
Джерела: mod.gov.ua. У 2025-2026 додалися БПЛА та роботизовані платформи, роблячи десантників гібридною силою.
Цікаві факти про ДШВ
- Прізвисько “єноти” – за сміливість і ночі в тилу.
- 95-та бригада подала 23 тис. рапортів онлайн у 2025 – рекорд ЗСУ.
- У Курській операції ДШВ пройшли 50+ км у ворожому тилу.
- Маруновий берет – як у 59 країнах НАТО.
- Командувач Апостол: “У ближньому бою перемагаємо в 90%”.
Ці перлини роблять ДШВ легендою – не просто солдатами, а братами по днюху.
Підготовка: від цивільного до “завжди першого”
51 день базової загальновійськової, потім фахова в 199-му центрі Житомира: стрибки з “Каната-1”, виживання в лісах, снайперка. Новобранці з БЗВП проходять 14-денну адаптацію. Офіцери – Одеська академія.
- Фізпідготовка: марш-кидки 10 км з повним спорядженням.
- Десантування: 50+ стрибків для “крилатих піхотинців”.
- Бойові навички: дрони, РЕБ, нічний бій.
- Психологія: стрес-тести на полігоні.
Інструктори – ветерани Бахмута. Результат: бійці, готові до всього.
Героїзм на фронті: від Іловайська до Курщини
95-та в рейді на Савур-Могилу, 80-та визволяє Балаклію, 79-та тримає Херсон. У 2024-2025 Курська операція – десантники увійшли першими, утримуючи плацдарм місяці. “Ми – перші в пеклі, останні в раю”, – типова фраза ветеранів.
Тисячі нагород, Герої України як Апостол. Вони несуть втрати, але ламлять ворога – за Київ, за землю.
Символіка та дух: маруновий – колір крові й честі
Емблема – парашут з мечем Михаїла, прапор маруновий. Гасла бригад: “Сталеві леви!” (80-та), “Сила, Відвага, Честь!” (95-та). Берет вручають після стрибка – ритуал братства.
Дух ДШВ – у єдності: від рекрутингу до фронту. Вони перші не тому, що шукають слави, а бо мусять. І поки ворог на землі – десантники в повітрі, готові стрибнути знову.