25-річний Ігор Колосов, уродженець Енергодара, загинув 30 вересня 2026 року на Харківському напрямку. Про це повідомив міський голова міста Дмитро Орлов.

Сержант полку поліції особливого призначення та боєць підрозділу «Чорні запорожці» йшов попереду групи під час виконання завдання. Група потрапила в засідку російської диверсійно-розвідувальної групи. Він загинув, тоді як інших членів групи вдалося зберегти.

Від журналістики до служби на передовій

Ігор народився 11 квітня 2001 року. У рідному місті він спочатку навчався в школі №3, а потім у школі №2. З ранніх років активно займався спортом: боксом, карате та ММА. За це отримав чимало медалей і нагород. Досвід виховав у ньому звичку ставити цілі та наполегливо їх досягати.

Після школи обрав юридичний фах і здобув освіту в Дніпровському державному університеті внутрішніх справ. Згодом продовжив навчання в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна, де вивчав журналістику.

Після початку повномасштабного вторгнення працював журналістом у небезпечних місцях. Побував в Ізюмі та Бахмуті, розповідав про події на Донецькому напрямку. Згодом вступив до Одеського державного університету внутрішніх справ. Після завершення навчання почав службу в полку поліції особливого призначення.

У підрозділі працював із дронами. Не уникав додаткової роботи та відповідальності. Попри небезпеку, рідним намагався показувати ситуацію менш тривожною. Казав, що перебуває далеко від лінії зіткнення, хоча служив на передовій.

Близькі згадують його добрим, чуйним і справедливим. Він умів підтримати у важкий момент, підбадьорити та усміхнутися навіть тоді, коли навколо було складно. Родина залишалася для нього найважливішою. Після загибелі залишилися мама, бабуся, тітка та наречена. Пара планувала одружитися навесні. Крім того, хотів стати батьком для сина своєї коханої — любив хлопчика та планував його усиновити.

У 25 років захисник не встиг здійснити багато задумів. Попереду мало бути сімейне життя, одруження та батьківство. Однак війна забрала цю можливість. Для Енергодара він назавжди залишиться земляком, який не залишився осторонь. Спочатку розповідав про війну як журналіст, а згодом сам став захисником України.