Яна Сергіївна Дугарь народилася 22 листопада 1993 року в селі Піщане Кременчуцького району Полтавської області. Сьогодні вона відома як сержант і старший бойовий медик 25-ї окремої повітрянодесантної бригади, кавалер ордена «За мужність» III ступеня, учасниця боїв за Авдіївку. Її шлях поєднує медичну освіту, добровольство в зоні АТО і службу в десантно-штурмових військах.

З грудня 2019 року ім’я Яни Дугарь також пов’язане зі справою про вбивство журналіста Павла Шеремета. Слідство вважало її учасницею підготовки злочину, тоді як захист наводив документи про перебування в зоні бойових дій. Станом на 2026 рік судовий розгляд залишається зупиненим через військову службу фігурантки, а остаточного вироку немає.

Цей матеріал збирає перевірені факти біографії, військової кар’єри, нагород і обставин кримінального провадження, спираючись на публічні джерела та документи, що з’являлися в суді.

Від села на Полтавщині до медичного коледжу

Дитинство Яни Дугарь пройшло на Полтавщині. За деякими згадками, частина ранніх років пов’язана зі Світловодськом Кіровоградської області, де вона навчалася у школі №3. Після школи обрала медичну спеціальність і вступила до Кременчуцького медичного коледжу імені В. І. Литвиненка. Згодом продовжила навчання в Полтавському державному медичному університеті за спеціальністю «лікувальна справа», проте повний курс не завершила.

Рішення стати медиком, за словами самої Яни в інтерв’ю, сформувалося після трагедії з батьком. Саме цей досвід, а не абстрактне прагнення «допомагати людям», визначив подальший вибір. До початку активних бойових дій вона мешкала на Полтавщині, проте була приписана до військкомату в Старому Самборі Львівської області. Одружена з громадянином Іраку; деталі особистого життя рідко коментує публічно.

Освіта залишилася незавершеною саме через війну. Замість диплома лікарки Яна опинилася в операційній мобільного госпіталю, де практика замінила аудиторні заняття значно швидше, ніж планувалося.

Добровольство і робота в 66-му мобільному госпіталі

Після початку російсько-української війни Яна Дугарь подала документи до військкомату і пішла на службу за контрактом. З червня 2016 року працювала в 66-му військовому мобільному госпіталі — спочатку операційною медичною сестрою, згодом медичною сестрою хірургічного відділення. Документи, які пізніше демонстрували в суді, фіксують її перебування в зоні АТО на Донбасі з 3 червня по 26 вересня 2016 року.

Госпіталь працював у районі Покровська. Там Яна чергувала, асистувала під час операцій і безпосередньо стикалася з наслідками бойових дій. Саме в цей період, за версією слідства у справі Шеремета, вона нібито перебувала в Києві і проводила розвідку. Захист, навпаки, спирався на військові документи та свідчення колег, які бачили її в госпіталі в середині липня 2016-го.

Служба в мобільному госпіталі стала першим етапом, де медична підготовка зіткнулася з реальністю війни. Перехід до бойового підрозділу відбувся пізніше — у 2018 році.

Перехід у 25-ту повітрянодесантну бригаду і позиції Авдіївки

22 травня 2018 року Яну Дугарь перевели до Десантно-штурмових військ. У званні молодшого сержанта вона приєдналася до 25-ї окремої повітрянодесантної бригади. Згодом отримала звання сержанта і посаду старшого бойового медика. Позивний — «Пума».

Бригада тримала позиції в районі Авдіївки, зокрема на «Зеніті» та «Шахті Бутовка». Бойовий медик у такому підрозділі працює безпосередньо на передовій: евакуює поранених, надає першу допомогу під обстрілами, підтримує підрозділ під час штурмів і оборони. Міністерство оборони України в 2018 році публічно згадувало, що на рахунку молодшого сержанта Яни Дугарь сотні врятованих бійців.

Служба в 25-й бригаді триває і станом на 2026 рік. Саме через активну участь у бойових діях і мобілізацію судовий процес у справі Шеремета було зупинено в січні 2024 року.

У публічних матеріалах Міністерства оборони України ще в 2018 році зазначалося, що на рахунку Яни Дугарь сотні врятованих українських військовослужбовців — саме ця цифра стала основою для нагородження орденом «За мужність».

Нагороди, які підтверджують участь у бойових діях

За особисту мужність і самовіддане виконання обов’язку Яна Дугарь отримала кілька державних і відомчих відзнак. Вони безпосередньо пов’язані з роботою бойового медика, а не з пізнішими подіями.

НагородаДата / підставаЗначення
Орден «За мужність» III ступеня13 червня 2017За особисту мужність у захисті суверенітету України
Медаль «За врятоване життя» / «За збереження життя»Різні роки службиЗа безпосереднє рятування військовослужбовців
Відзнака «За оборону Авдіївки»Період боїв за АвдіївкуУчасть у ключових боях 25-ї бригади
Нагрудний знак «Знак пошани» МО УкраїниВідомча нагородаВизнання з боку Міністерства оборони
Нагрудний знак «За зразкову службу»Відомча нагородаЯкісне виконання обов’язків

Дані зібрані з публічних джерел, зокрема матеріалів Вікіпедії та досьє, що спираються на укази та повідомлення Міністерства оборони. Орден «За мужність» III ступеня є державною нагородою, яку вручають за особисту відвагу в умовах ризику для життя.

Справа Шеремета: обвинувачення, алібі і аргументи сторін

20 липня 2016 року в центрі Києва вибухнув автомобіль журналіста Павла Шеремета. 12 грудня 2019 року правоохоронці затримали трьох підозрюваних: Яну Дугарь, Юлію Кузьменко та Андрія Антоненка. За версією слідства, Дугарь проводила розвідку місця розташування камер відеоспостереження біля будинку журналіста в період 15–18 липня 2016 року. Її вважали «жінкою-розвідницею» на відеозаписах.

Захист надав військові документи, згідно з якими з 3 червня по 26 вересня 2016 року Яна перебувала в 66-му мобільному госпіталі в зоні АТО. Свідки — ветерани АТО — підтверджували в суді, що бачили її в Покровську в середині липня. Народна депутатка Яна Зінкевич публічно демонструвала довідку про участь Дугарь в АТО саме в період, коли слідство фіксувало її в Києві.

Печерський районний суд спочатку обрав цілодобовий домашній арешт, пізніше його пом’якшили до нічного, потім дозволили заставу. Експертизи, на які спиралося обвинувачення, неодноразово критикували як недостатньо переконливі. Сама Яна неодноразово заперечувала причетність і підкреслювала, що на момент злочину перебувала на службі.

Суд присяжних розпочав розгляд, проте 24 січня 2024 року Шевченківський районний суд Києва зупинив провадження до припинення військової служби Яни Дугарь. Вона на той момент як бойовий медик займалася евакуацією поранених. Станом на липень 2026 року розгляд залишається зупиненим, вироку немає. Поліція продовжує розслідування щодо організаторів і замовників убивства.

Поширені міфи, які розходяться з документами

Навколо імені Яни Дугарь накопичилося чимало тверджень, які не підтверджуються відкритими джерелами. Ось ті, що найчастіше повторюються:

  • Вона засуджена за вбивство Шеремета. Ні. Станом на серпень 2026 року вирок не ухвалено, процес зупинений через військову службу. Справа не розглянута по суті.
  • Вона була організаторкою злочину. Обвинувачення стосувалося розвідки та фотографування камер. Роль організаторів слідство шукає окремо.
  • Алібі відсутнє. Захист надавав військові документи та свідчення колег про перебування в госпіталі в Покровську в липні 2016 року. Ці докази неодноразово озвучувалися в суді.
  • Вона більше не служить. Публічні матеріали 2024–2026 років вказують, що Яна Дугарь залишається діючою військовослужбовицею 25-ї бригади.

Міфи часто виникають через те, що справа триває роками, а повний доступ до матеріалів розслідування обмежений. Саме тому важливо розрізняти версію слідства і наявні публічні докази.

Служба під слідством і ситуація на 2026 рік

Після затримання в грудні 2019 року Яна Дугарь провела під різними формами домашнього арешту кілька місяців, потім вийшла під заставу. Обмеження поступово пом’якшували: знімали електронний браслет, дозволяли пересування Україною. Паралельно вона продовжувала службу, пізніше працювала в медичному реабілітаційному центрі у Львові як лікар-реабілітолог, зокрема з постковідними пацієнтами.

Повномасштабне вторгнення 2022 року знову змінило пріоритети. Як бойовий медик вона повернулася до евакуації поранених. Саме ця обставина стала підставою для зупинення судового розгляду в січні 2024 року. Потерпілі проти зупинення не заперечували.

Станом на 2026 рік Яна Дугарь залишається в лавах 25-ї повітрянодесантної бригади. Справа Шеремета не закрита і не доведена до вироку. Слідство щодо організаторів триває окремо. У публічних заявах вона підкреслювала бажання повернутися до повноцінної служби і відсутність депресивних станів, незважаючи на тиск.

У нашій практиці роботи з відкритими судовими матеріалами ми стикалися з випадками, коли документи про перебування в зоні АТО і свідчення колег по госпіталю залишалися ключовими аргументами захисту протягом усього процесу.

Питання, які найчастіше шукають про Яну Дугарь

Користувачі регулярно ставлять одні й ті самі запитання. Ось відповіді на основі публічних даних станом на 2026 рік.

  1. Хто така Яна Дугарь? Українська волонтерка, сержант, старший бойовий медик 25-ї окремої повітрянодесантної бригади. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня.
  2. За що її затримали в 2019 році? За підозрою в участі в організації вбивства Павла Шеремета — конкретно в проведенні розвідки місця злочину. Вироку немає.
  3. Чи є в неї алібі? Так, за версією захисту. Військові документи фіксують перебування в 66-му мобільному госпіталі в зоні АТО в липні 2016 року. Свідки підтверджували це в суді.
  4. Де вона служить зараз? У складі 25-ї повітрянодесантної бригади. Процес зупинений саме через її військову службу.
  5. Чи є у неї діти або інші публічні деталі особистого життя? Публічно відомо лише, що вона одружена з громадянином Іраку. Інші деталі вона не розголошує.

Ці відповіді базуються на матеріалах Вікіпедії, судових рішеннях і публікаціях 2024–2026 років. Ситуація може змінитися, якщо суд відновить розгляд після завершення служби.

Бойові медики в сучасній війні: контекст, який пояснює шлях Яни Дугарь

Роль бойового медика в українських підрозділах суттєво змінилася з 2014 року. Якщо на початку АТО медики часто працювали в тилових госпіталях, то згодом їх інтегрували безпосередньо в бойові порядки. У десантно-штурмових бригадах медик стає частиною групи, яка першою стикається з противником.

Саме в таких умовах працювала Яна Дугарь після переходу в 25-ту бригаду. Евакуація з «Зеніту» чи «Бутовки» вимагала не лише медичних навичок, а й фізичної витривалості та вміння діяти під вогнем. Нагороди, які вона отримала, відображають саме цей тип роботи — не кабінетну, а передову.

Справа Шеремета, навпаки, стосується подій 2016 року, коли вона ще служила в мобільному госпіталі. Два різні етапи її біографії — госпітальна служба і бойова робота в десанті — часто змішують у публічному просторі. Розрізнення цих періодів допомагає краще зрозуміти і нагороди, і аргументи захисту.

Жінки в ролі бойових медиків стали помітною частиною українських сил. Їхній досвід показує, як медична освіта трансформується в польових умовах і як служба триває навіть тоді, коли паралельно триває кримінальне провадження.