Віктор Степанович Поліщук народився 15 серпня 1976 року в маленькому селі Перегонівка Голованівського району на Кіровоградщині. Сьогодні його ім’я асоціюється з мережами електроніки «Технополіс» і «Ельдорадо», хмарочосом «Гулівер» у центрі Києва та гучними історіями про банкрутство банку «Михайлівський». У 2025 році Рада національної безпеки і оборони запровадила проти нього санкції, і бізнес-імперія, яку він будував понад двадцять років, почала стрімко змінюватися. Від сільського хлопця, який перемагав на олімпіадах з математики й фізики, до одного з найпомітніших українських підприємців — ця історія сповнена різких поворотів, політичних зв’язків і боротьби за активи.

Поліщук Віктор Степанович належить до покоління бізнесменів, які виросли на зламі епох. Він починав у 1990-х, коли Україна тільки вчилася жити в ринковій економіці, і зумів побудувати роздрібний гігант у сфері побутової техніки. Його шлях відображає типові риси української бізнес-еліти того часу: швидке зростання за рахунок кредитів, близькість до влади в окремі періоди та постійна необхідність адаптуватися до нових політичних реалій.

Дитинство на Кіровоградщині та перші кроки

Батько Віктора, Степан Никифорович Поліщук, працював головним інженером на Перегонівському цукровому заводі. Мати, Галина Антонівна, була медсестрою в дитячому садку. Сім’я жила скромно, але з повагою до освіти й праці. Дід по матері, Іван Пантелеймонович Волчанський, пройшов війну. У такій атмосфері хлопець рано проявив здібності до точних наук. Він неодноразово ставав переможцем обласних і всеукраїнських олімпіад з математики, фізики та хімії. У дитинстві мріяв стати військовим, проте доля склалася інакше.

Після школи Поліщук вступив до Київського технологічного інституту харчової промисловості імені А. І. Мікояна (нині Національний університет харчових технологій). Отримав спеціальність теплоенергетика, а згодом здобув другу вищу освіту за фахом економіста. Перший запис у трудовій книжці з’явився ще в 1993 році — технік у науково-дослідному підприємстві «Енерготехнологія». Потім кілька років працював інженером. Саме там він зрозумів, як працює реальний бізнес, і почав шукати власні можливості.

Народження бізнес-імперії: від «Техенерготрейду» до «Ельдорадо»

У 2001 році Віктор Поліщук створив компанію «Техенерготрейд». Спочатку вона займалася продажем електротехнічної продукції, пізніше перейшла в логістику. Того ж року разом із дружиною Лілією Анатоліївною Резвою він розпочав будівництво котеджного містечка «Явір» під Києвом. Це був перший серйозний крок у нерухомість. У 2004 році «Техенерготрейд» придбав 70 відсотків мережі «Технополіс». Уже наступного року Поліщук став її повним власником.

Мережа зростала стрімко. З семи магазинів у 2004 році вона перетворилася на 65 торгових точок до 2013-го, охопивши всі регіони України. Річний товарообіг сягав 380 мільйонів доларів. У квітні 2013 року Поліщук купив мережу «Ельдорадо» і об’єднав її з «Технополісом» під єдиним брендом. Об’єднана компанія стала одним із лідерів українського ритейлу побутової техніки. Цей період збігся з часом президентства Віктора Януковича, коли багато бізнесменів активно розширювали активи.

Осінь 2013 року принесла ще один масштабний проєкт — відкриття торговельно-офісного центру «Гулівер» у Києві. Будівництво тривало близько десяти років. 35-поверховий хмарочос став одним із найвищих у столиці. Серед орендарів згодом з’явилися міжнародні компанії. Фактичне управління комплексом здійснювала дружина Лілія Резва. Паралельно Поліщук розвивав складську логістику. Група RLC з часом стала однією з найбільших в Україні за обсягом складських площ.

Банківські пригоди та криза «Михайлівського»

Наприкінці 2014 року Віктор Поліщук став власником банку «Михайлівський». Трохи пізніше він придбав «Всеукраїнський банк розвитку», який раніше належав структурам, пов’язаним з Олександром Януковичем. Банківський бізнес виявився найскладнішим і найболючішим епізодом його кар’єри. У 2016 році Національний банк України оцінив збитки від діяльності «Михайлівського» у 2,3 мільярда гривень. Банк збанкрутував, вкладники втратили кошти, а сам Поліщук роками відбивався від позовів Фонду гарантування вкладів.

Суди тривали довго. Апеляційний суд підтвердив стягнення сотень мільйонів гривень з Поліщука та топменеджерів. Сам бізнесмен завжди наполягав, що передав банк у чистому стані й не несе відповідальності за подальші події. Ця історія залишила глибокий слід і на репутації, і на фінансовому становищі. Паралельно накопичувалися борги перед державними банками — «Ощадбанком» і «Укрексімбанком» — за кредитами, виданими під «Гулівер» і пов’язані структури.

Цікаві факти про Віктора Поліщука

У юності він був багаторазовим переможцем олімпіад з точних наук, хоча мріяв про військову кар’єру.

Перший серйозний бізнес-проєкт — котеджне містечко «Явір» — ініціювала й очолила його дружина Лілія Резва.

У 2013 році Forbes оцінив статки Поліщука в 166–214 мільйонів доларів і включив його до сотні найбагатших українців.

Під час повномасштабної війни один із його логістичних складів постраждав від ракетного удару. Поліщук організував розчищення території, щоб уникнути екологічної катастрофи.

У 2022 році прикордонники затримали три Rolls-Royce, які намагалися вивезти за кордон за підробленими документами. Власником автомобілів був Поліщук.

Політичні зв’язки та контроверсії

У роки президентства Януковича Поліщука часто називали «гаманцем Олександра Клименка» — тодішнього міністра доходів і зборів. Він заперечував пряму політичну участь, але бізнес активно розвивався саме в той період. З’являлися звинувачення в рейдерських захопленнях приміщень, махінаціях із землею в Броварах і зміні статусу охоронних зон. Одна з ділянок площею майже 95 гектарів колишнього радіопередавального центру стала предметом багаторічних судових баталій.

Після Революції гідності Поліщук намагався адаптуватися до нових умов. Він купував активи, шукав компроміси з державними банками, реструктуризував борги. У 2021 році вдалося домовитися про реструктуризацію заборгованості обсягом понад 440 мільйонів доларів. Проте війна 2022 року змінила все. Мережа «Ельдорадо» втратила десятки магазинів на окупованих територіях, склади зазнали руйнувань, а борги перед державними банками стали критичними.

Розслідування програми «Схеми» у 2024 році підняли питання про пільгові кредити, які структури Поліщука отримували від державних банків під низькі відсотки. САП відкрила кримінальне провадження. Сам бізнесмен у інтерв’ю 2025 року заперечував будь-які незаконні схеми й наголошував, що завжди платив за зобов’язаннями.

Санкції 2025 року та втрата «Гулівера»

14 квітня 2025 року Рада національної безпеки і оборони за поданням Служби безпеки України запровадила санкції проти Віктора Поліщука. Президент Володимир Зеленський увів рішення в дію указом. Обмеження включають блокування активів на десять років і безстрокове позбавлення державних нагород. Причини офіційно пов’язували з діяльністю, яка, на думку СБУ, загрожувала національній безпеці. Поліщук заперечував звинувачення, зокрема щодо імпорту техніки з Росії під виглядом китайської.

Найбільшим ударом стала втрата контролю над «Гулівером». Державні банки, яким бізнесмен заборгував сотні мільйонів доларів, стягнули комплекс. Антимонопольний комітет погодив передачу, суди знімали арешти. Поліщук оскаржує ці дії, називаючи їх незаконною націоналізацією, і стверджує, що пропонував різні варіанти реструктуризації. Станом на середину 2026 року «Гулівер» перебуває в державній власності, а сам комплекс фактично не працює в попередньому режимі.

Мережа «Ельдорадо» скоротилася до кількох магазинів. Основний акцент бізнесмен змістив на логістику та житлове будівництво. Складські площі групи RLC продовжують працювати. У інтерв’ю кінця 2025 року Поліщук оцінював свої активи приблизно в 300 мільйонів доларів і заявляв, що не здається.

Інформація в таблиці базується на даних з відкритих джерел, зокрема матеріалів української Вікіпедії та публікацій Forbes Ukraine.

Особисте життя і стиль ведення бізнесу

Віктор Поліщук одружений з Лілією Анатоліївною Резвою. Подружжя має сина. Дружина відігравала активну роль у будівництві котеджного містечка «Явір» і фактично керувала «Гулівером». Сам бізнесмен рідко з’являється на публіці. У розмовах він говорить переважно російською, хоча визнає, що українська мова дається йому важче. У інтерв’ю зізнавався, що в молодості відчував певний комплекс через сільське походження, і саме тому пізніше дозволяв собі дорогі автомобілі.

Стиль його бізнесу — класичний для українських підприємців 2000–2010-х років. Велика частка кредитних коштів, швидке масштабування, робота з державою як з партнером і одночасно з ризиком. Він будував логістику як окремий потужний напрям, розуміючи, що склади й транспорт залишаються за

Поліщук Віктор Степанович: шлях від села до бізнес-імперії

Віктор Степанович Поліщук народився 15 серпня 1976 року в маленькому селі Перегонівка Голованівського району на Кіровоградщині. Сьогодні його ім’я асоціюється з мережами електроніки «Технополіс» і «Ельдорадо», хмарочосом «Гулівер» у центрі Києва та гучними історіями про банкрутство банку «Михайлівський». У 2025 році Рада національної безпеки і оборони запровадила проти нього санкції, і бізнес-імперія, яку він будував понад двадцять років, почала стрімко змінюватися. Від сільського хлопця, який перемагав на олімпіадах з математики й фізики, до одного з найпомітніших українських підприємців — ця історія сповнена різких поворотів, політичних зв’язків і боротьби за активи.

Поліщук Віктор Степанович належить до покоління бізнесменів, які виросли на зламі епох. Він починав у 1990-х, коли Україна тільки вчилася жити в ринковій економіці, і зумів побудувати роздрібний гігант у сфері побутової техніки. Його шлях відображає типові риси української бізнес-еліти того часу: швидке зростання за рахунок кредитів, близькість до влади в окремі періоди та постійна необхідність адаптуватися до нових політичних реалій.

Дитинство на Кіровоградщині та перші кроки

Батько Віктора, Степан Никифорович Поліщук, працював головним інженером на Перегонівському цукровому заводі. Мати, Галина Антонівна, була медсестрою в дитячому садку. Сім’я жила скромно, але з повагою до освіти й праці. Дід по матері, Іван Пантелеймонович Волчанський, пройшов війну. У такій атмосфері хлопець рано проявив здібності до точних наук. Він неодноразово ставав переможцем обласних і всеукраїнських олімпіад з математики, фізики та хімії. У дитинстві мріяв стати військовим, проте доля склалася інакше.

Після школи Поліщук вступив до Київського технологічного інституту харчової промисловості імені А. І. Мікояна (нині Національний університет харчових технологій). Отримав спеціальність теплоенергетика, а згодом здобув другу вищу освіту за фахом економіста. Перший запис у трудовій книжці з’явився ще в 1993 році — технік у науково-дослідному підприємстві «Енерготехнологія». Потім кілька років працював інженером. Саме там він зрозумів, як працює реальний бізнес, і почав шукати власні можливості.

Народження бізнес-імперії: від «Техенерготрейду» до «Ельдорадо»

У 2001 році Віктор Поліщук створив компанію «Техенерготрейд». Спочатку вона займалася продажем електротехнічної продукції, пізніше перейшла в логістику. Того ж року разом із дружиною Лілією Анатоліївною Резвою він розпочав будівництво котеджного містечка «Явір» під Києвом. Це був перший серйозний крок у нерухомість. У 2004 році «Техенерготрейд» придбав 70 відсотків мережі «Технополіс». Уже наступного року Поліщук став її повним власником.

Мережа зростала стрімко. З семи магазинів у 2004 році вона перетворилася на 65 торгових точок до 2013-го, охопивши всі регіони України. Річний товарообіг сягав 380 мільйонів доларів. У квітні 2013 року Поліщук купив мережу «Ельдорадо» і об’єднав її з «Технополісом» під єдиним брендом. Об’єднана компанія стала одним із лідерів українського ритейлу побутової техніки. Цей період збігся з часом президентства Віктора Януковича, коли багато бізнесменів активно розширювали активи.

Осінь 2013 року принесла ще один масштабний проєкт — відкриття торговельно-офісного центру «Гулівер» у Києві. Будівництво тривало близько десяти років. 35-поверховий хмарочос став одним із найвищих у столиці. Серед орендарів згодом з’явилися міжнародні компанії. Фактичне управління комплексом здійснювала дружина Лілія Резва. Паралельно Поліщук розвивав складську логістику. Група RLC з часом стала однією з найбільших в Україні за обсягом складських площ.

Банківські пригоди та криза «Михайлівського»

Наприкінці 2014 року Віктор Поліщук став власником банку «Михайлівський». Трохи пізніше він придбав «Всеукраїнський банк розвитку», який раніше належав структурам, пов’язаним з Олександром Януковичем. Банківський бізнес виявився найскладнішим і найболючішим епізодом його кар’єри. У 2016 році Національний банк України оцінив збитки від діяльності «Михайлівського» у 2,3 мільярда гривень. Банк збанкрутував, вкладники втратили кошти, а сам Поліщук роками відбивався від позовів Фонду гарантування вкладів.

Суди тривали довго. Апеляційний суд підтвердив стягнення сотень мільйонів гривень з Поліщука та топменеджерів. Сам бізнесмен завжди наполягав, що передав банк у чистому стані й не несе відповідальності за подальші події. Ця історія залишила глибокий слід і на репутації, і на фінансовому становищі. Паралельно накопичувалися борги перед державними банками — «Ощадбанком» і «Укрексімбанком» — за кредитами, виданими під «Гулівер» і пов’язані структури.

Цікаві факти про Віктора Поліщука

У юності він був багаторазовим переможцем олімпіад з точних наук, хоча мріяв про військову кар’єру.

Перший серйозний бізнес-проєкт — котеджне містечко «Явір» — ініціювала й очолила його дружина Лілія Резва.

У 2013 році Forbes оцінив статки Поліщука в 166–214 мільйонів доларів і включив його до сотні найбагатших українців.

Під час повномасштабної війни один із його логістичних складів постраждав від ракетного удару. Поліщук організував розчищення території, щоб уникнути екологічної катастрофи.

У 2022 році прикордонники затримали три Rolls-Royce, які намагалися вивезти за кордон за підробленими документами. Власником автомобілів був Поліщук.

Політичні зв’язки та контроверсії

У роки президентства Януковича Поліщука часто називали «гаманцем Олександра Клименка» — тодішнього міністра доходів і зборів. Він заперечував пряму політичну участь, але бізнес активно розвивався саме в той період. З’являлися звинувачення в рейдерських захопленнях приміщень, махінаціях із землею в Броварах і зміні статусу охоронних зон. Одна з ділянок площею майже 95 гектарів колишнього радіопередавального центру стала предметом багаторічних судових баталій.

Після Революції гідності Поліщук намагався адаптуватися до нових умов. Він купував активи, шукав компроміси з державними банками, реструктуризував борги. У 2021 році вдалося домовитися про реструктуризацію заборгованості обсягом понад 440 мільйонів доларів. Проте війна 2022 року змінила все. Мережа «Ельдорадо» втратила десятки магазинів на окупованих територіях, склади зазнали руйнувань, а борги перед державними банками стали критичними.

Розслідування програми «Схеми» у 2024 році підняли питання про пільгові кредити, які структури Поліщука отримували від державних банків під низькі відсотки. САП відкрила кримінальне провадження. Сам бізнесмен у інтерв’ю 2025 року заперечував будь-які незаконні схеми й наголошував, що завжди платив за зобов’язаннями.

Санкції 2025 року та втрата «Гулівера»

14 квітня 2025 року Рада національної безпеки і оборони за поданням Служби безпеки України запровадила санкції проти Віктора Поліщука. Президент Володимир Зеленський увів рішення в дію указом. Обмеження включають блокування активів на десять років і безстрокове позбавлення державних нагород. Причини офіційно пов’язували з діяльністю, яка, на думку СБУ, загрожувала національній безпеці. Поліщук заперечував звинувачення, зокрема щодо імпорту техніки з Росії під виглядом китайської.

Найбільшим ударом стала втрата контролю над «Гулівером». Державні банки, яким бізнесмен заборгував сотні мільйонів доларів, стягнули комплекс. Антимонопольний комітет погодив передачу, суди знімали арешти. Поліщук оскаржує ці дії, називаючи їх незаконною націоналізацією, і стверджує, що пропонував різні варіанти реструктуризації. Станом на середину 2026 року «Гулівер» перебуває в державній власності, а сам комплекс фактично не працює в попередньому режимі.

Мережа «Ельдорадо» скоротилася до кількох магазинів. Основний акцент бізнесмен змістив на логістику та житлове будівництво. Складські площі групи RLC продовжують працювати. У інтерв’ю кінця 2025 року Поліщук оцінював свої активи приблизно в 300 мільйонів доларів і заявляв, що не здається.

Інформація в таблиці базується на даних з відкритих джерел, зокрема матеріалів української Вікіпедії та публікацій Forbes Ukraine.

Особисте життя і стиль ведення бізнесу

Віктор Поліщук одружений з Лілією Анатоліївною Резвою. Подружжя має сина. Дружина відігравала активну роль у будівництві котеджного містечка «Явір» і фактично керувала «Гулівером». Сам бізнесмен рідко з’являється на публіці. У розмовах він говорить переважно російською, хоча визнає, що українська мова дається йому важче. У інтерв’ю зізнавався, що в молодості відчував певний комплекс через сільське походження, і саме тому пізніше дозволяв собі дорогі автомобілі.

Стиль його бізнесу — класичний для українських підприємців 2000–2010-х років. Велика частка кредитних коштів, швидке масштабування, робота з державою як з партнером і одночасно з ризиком. Він будував логістику як окремий потужний напрям, розуміючи, що склади й транспорт залишаються затребуваними навіть у кризу. Після 2022 року саме логістика стала тим, що дозволило зберегти частину активів.

Поліщук Віктор Степанович сьогодні — приклад того, як швидко змінюється доля в українському бізнесі. Від сільського інженера до власника хмарочоса й мереж по всій країні, а потім — до людини під санкціями, яка бореться за залишки імперії. Його історія ще не закінчена. Логістичні потужності працюють, судові спори тривають, а сам він продовжує наполягати на своїй правоті. У країні, де бізнес і політика тісно переплетені, такі долі стають своєрідним дзеркалом епохи.