Павло Романович Лі, відомий як Паша Лі, народився 10 липня 1988 року в Євпаторії. Український актор театру і кіно, майстер дубляжу, співак і композитор залишив яскравий слід у вітчизняній культурі. Його голос звучав у голлівудських стрічках українською, а сам він з’являвся на екрані в кількох помітних фільмах.
6 березня 2022 року в Ірпені, працюючи цивільним волонтером, він загинув під обстрілом російських військових. Йому було лише 33 роки. Пам’ять про нього зберігають колеги, друзі, глядачі та ті, хто знав його як світлу і щиру людину.
Ця стаття збирає ключові факти біографії, творчого шляху, останніх днів і спадщини, яку він залишив.
Дитинство в Криму та шлях до театру
Павло виріс у родині музиканта Романа Лі та спортсменки. Єдиний син, він рано відчув потяг до сцени. Уже в шість років грав у дитячому театрі «Золотий ключик». Складні сімейні обставини змушували підлітка підробляти, зокрема в зоопарку, але мрія про акторство не згасала.
Після запрошення до Києва він разом із мамою переїхав до столиці. Навчався, грав у театрі «Колесо», знімався в рекламі. Перша помітна кінороль прийшла у 17–18 років у стрічці «Штольня» Любомира Левицького — першому українському трилері жахів, який став подією в прокаті.
Колеги згадують його як людину, яка «зробила себе сама»: без великих зв’язків, лише талантом і наполегливістю.
Кіно, дубляж і голос, який запам’ятали
Окрім «Штольні», Павло з’явився у фільмах «Тіні незабутих предків», «SelfieParty», «Правило бою», «Зустріч однокласників» та інших. Останньою роботою стала роль у воєнній драмі «Мирний-21» Ахтема Сеітаблаєва, де його персонаж мав позивний «Осіріс».
Особливо цінували його як актора дубляжу. Голос Паші Лі звучав у українських версіях «Хоббіта», «Короля Лева», «Південного парку», «Американського тата» та десятків інших проєктів. Він міг змінювати тембр і характер так, що глядачі не підозрювали, скільки героїв говорить однією людиною.
Паралельно він викладав, допомагав молодим акторам розкритися. Учні згадували його як того, хто вірив у них навіть тоді, коли вони самі сумнівалися.
Музика, телебачення і «Фабрика зірок»
Участь у «Фабриці зірок-3» принесла популярність і продюсерський проєкт під іменем Паша Лі. Він співав, писав музику, знімався в кліпах. Пізніше працював ведучим на каналі «Дом» — проєкті, орієнтованому на глядачів зі сходу України.
Творчість була для нього не просто професією. Колеги описували його як людину-всесвіт: добру, щиру, з глибоким внутрішнім світом і постійним прагненням творити.
Війна, волонтерство і загибель в Ірпені
З перших днів повномасштабного вторгнення Павло залишився в Ірпені. Він став цивільним волонтером міської ради: допомагав розвозити їжу, підтримувати людей, організовувати допомогу. Не був військовослужбовцем, хоча іноді з’являвся у формі (знімки знімали під час роботи над фільмом).
6 березня 2022 року разом із двома іншими волонтерами він їхав містом. Автомобіль потрапив під обстріл російських військових. Павло загинув на місці. Тіло вдалося забрати лише через кілька днів. Поховали його 18 березня у Ворохті на Івано-Франківщині, де жила мама.
У нашій практиці збору свідчень ми стикалися з випадком, коли в перші дні після загибелі поширювалися неточні версії подій. Мати актора пізніше публічно уточнила деталі: син був цивільним волонтером, а не військовим, і не прикривав дітей бронежилетом.
Розслідування кваліфікує вбивство як воєнний злочин. Посмертно Павла нагородили орденом «За мужність» III ступеня.
Спадщина і пам’ять
Ім’ям Павла Лі назвали колишній Московський провулок у Києві. В Ірпені встановили стелу. Друзі та колеги організовують вечори пам’яті, присвячують пісні (серед них — робота DAKOOKA). Голос актора продовжує звучати в дубльованих фільмах, а його ролі залишаються на екранах.
Для багатьох він став символом того покоління творчих людей, які з перших днів обрали не втечу, а допомогу своїм.
| Рік | Робота | Роль / внесок |
|---|---|---|
| 2006–2007 | «Штольня» | Ден |
| 2013 | «Тіні незабутих предків» | Вова |
| Різні | Дубляж | «Хоббіт», «Король Лев», «Південний парк» |
| 2021–2022 | «Мирний-21» | Остання роль |
Джерело даних: відкриті фільмографічні довідники та спогади колег.
Поширені неточності
- Твердження, що він був військовим тероборони — насправді цивільний волонтер.
- Історія про прикриття дітей — спростована матір’ю.
- Плутанина з датою смерті — офіційно 6 березня 2022 року.
Часті запитання
Де похований Паша Лі?
У Ворохті на Івано-Франківщині.
Чи був він військовим?
Ні, цивільним волонтером.
Які найвідоміші ролі?
«Штольня», дубляж «Хоббіта» та «Короля Лева», роль у «Мирному-21».
Чи є вулиця або меморіал?
Так, провулок у Києві та стела в Ірпені.
Паша Лі встиг зробити за 33 роки більше, ніж багато хто за довге життя. Його голос і образ залишаються частиною української культури, а історія останніх днів — нагадуванням про ціну, яку платять цивільні під час війни. Пам’ять про нього живе в тих, хто продовжує дивитися його роботи і розповідати про людину, яка обрала допомагати.