На п’ятому році війни Харків залишається прифронтовим містом. Тут фіксують до десятка тривог за день. Російські війська атакують ракетами й дронами. Нещодавно почали долітати FPV на оптоволокні.
Нові укриття та антидроновий захист
У П’ятихатках комунальники вивантажили пісок біля крамниці на кінцевій зупинці автобуса. Наступного дня будівельники встановили бетонні секції. Укриття на 50 осіб обладнали до вихідних. Це перше наземне укриття в Харкові після 2022 року. Воно відповідає новим нормам. Місто вже запустило тендери на закупівлю таких споруд.
Мер Харкова Ігор Терехов повідомив джерелу: «Зараз ми закупили три укриття. На виході — ще кілька. Ми розташовуватимемо їх по місту. У зв’язку з чим ми це робимо? З тим, що дійсно нарощуються удари і нам треба ставити укриття там, де обстановка небезпечніша».
П’ятихатки — наукове містечко на околиці. Від кордону тут 20–25 км. У ніч з 24 на 25 лютого 2022 року росіяни намагалися прорватися колоною «Градів». Тепер через селище тягнуть оптоволокно російські дрони. Перші FPV на оптиці з’явилися наприкінці травня. Тоді поцілили у вантажівку й авто поліцейських. Менш ніж за місяць загинув адвокат Микита Сенаторов. Він повертався додому із сестрою. У липні на тому ж місці біля церкви вбили науковця Харківського авіаційного інституту Геннадія Симбірського.
Антидронові сітки на кільцевій з’явилися торік. Роботи в місті почали наприкінці серпня. Сітки встановили над Харківським шосе. Це частина так званого купола. Голова Харківської ОВА Олег Синєгубов заявив у червні, що на проєкт виділили 7 мільйонів гривень з обласного бюджету. «Цей проєкт — експериментальний, тому що ніхто такого ще не робив. Виклики щодо дронів на оптоволокні для великого міста Харкова — це досить недавня історія, і засобів протидії фактично немає», — сказав він.
Крім FPV, росіяни застосовують «Молнії», «Герані» та «Бандеролі». Повернулися керовані авіабомби. 28 вересня вибухом винесло чотири нижні поверхи дев’ятиповерхівки. Дивом ніхто не загинув. Серед постраждалих — діти. Комунальники швидко розібрали завали.
Соціальне життя концентрується навколо укриттів і метро. Оркестри грають на станціях. 1 вересня діти пішли в десяту підземну школу. В освітньо-науковому центрі Ландау студенти Каразінського університету навчаються офлайн раз чи два на тиждень. Другокурсник Сергій зазначив: «Воно все переносилось, переносилось, і, на щастя, є така змога, і спілкування з викладачем, і просто в режимі дискусії набагато краще».
Чисельність жителів майже зрівнялася з довоєнною — 1,4 мільйона зараз проти 1,42 мільйона до 2022 року. Склад змінився. До вторгнення було багато студентів. Тепер понад 200 тисяч переселенців із прифронтових районів. Люди будують нове життя в місті.
Жителька пані Лариса розповіла: «Оце з жахом згадуєш, як буде взимку. Як о шостій вечора вже буде темно». Подруга Тося тримається книгами. «Нам залишається просто пристосуватися до цієї ситуації і не чекати закінчення, а просто жити», — каже вона. Анна Катречко наголошує на родині: «Ще на початку війни ми з чоловіком сіли й вирішили, що де б ми не були, головне, щоб ми були разом усією сім’єю». Її донька Мілана пішла в перший клас підземної школи.
У місті висять плакати «Харків стоїть, бо ви стоїте». У ботанічному саду квітнуть айстри понад 30 сортів. Вони переживуть перші приморозки.