Сергій Пашинський станом на вересень 2026 року перебуває в Україні, працює головою Національної асоціації оборонної промисловості України й фігурує в незавершеній справі Вищого антикорупційного суду. Його син Антон, єдиний із двох синів, чиє ім’я регулярно з’являється у відкритих джерелах, пов’язаний з державним оборонним сектором — від «Спецтехноекспорту» до КБ «Луч».
Чутки про «втечу родини за кордон» циркулюють роками, але суперечать судовій географії: засідання, дозволи на короткі відрядження й публічні заяви асоціації фіксують присутність Пашинського-старшого в Києві. Місцеперебування Антона офіційно не декларується щодня, проте немає підтверджених даних про еміграцію.
Нижче — не переказ телеграм-каналів, а зіставлення біографії, судової хроніки, посад і тих міфів, які щоразу спливають після нового заголовка про «зникнення».
Від Майдану до приватного ОПК: чому прізвище знову в пошуку
Сергій Володимирович Пашинський народився 14 жовтня 1966 року в селі Зірне на Рівненщині, у родині вчителів англійської та німецької. Депутат чотирьох скликань, у березні–червні 2014-го виконував обов’язки глави Адміністрації президента. Після парламенту він не пішов у тінь: з 2020 року очолює організацію роботодавців «Національна асоціація оборонної промисловості України» (NAUDI). У серпні 2026-го він публічно коментував, що серед десяти найбільших українських виробників зброї вже немає жодного державного підприємства, а більшість лідерів ринку входять саме до асоціації.
Запит «де зараз Пашинський із сином» спалахує хвилями. Після обшуків НАБУ й СБУ в лютому 2024-го, після виходу під заставу 272,5 млн грн, після зменшення застави у вересні 2025-го й після червневої спроби угоди про визнання винуватості 2026-го. Кожна процесуальна новина знову піднімає стару підозру: а чи не виїхав?
Відповідь коротша за чутку. Людина, яку суд зобов’язує повідомляти про зміну місця проживання й роботи, не може «розчинитися» так само легко, як анонімний коментар у месенджері.
Де фізично Пашинський-старший у 2025–2026 роках
Відкриті джерела малюють не голлівудську втечу, а київський робочий ритм із судовими візитами. Після 26 лютого 2024-го Вищий антикорупційний суд обрав тримання під вартою з альтернативою застави 272,5 млн грн; наступного дня Пашинський вийшов. Гроші внесли підприємства — члени тієї ж асоціації, яку він очолює. У вересні 2025-го заставу зменшили до 192,52 млн грн.
Станом на літо–осінь 2026 року екснардеп не оголошений у розшук, не має статусу особи, яка переховується, і продовжує публічну роль голови NAUDI — включно з коментарями про експорт і приватний ОПК.
Обмеження пересування змінювалися. Спочатку суд вимагав не відлучатися з Києва та області без дозволу й здати закордонні паспорти. Пізніше частину обов’язків пом’якшили. У травні 2025-го ВАКС окремо дозволив виїзд до Чехії з 26 травня по 3 червня для участі в оборонній виставці IDET у Брно. Це важливий маркер: дозвіл на короткий виїзд має сенс лише тоді, коли людина під юрисдикцією українського суду, а не «вже в Швейцарії».
У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли читачі плутали саме такий дозволений виїзд із еміграцією. Різниця принципова: відрядження з датами повернення — це контроль суду, а не зникнення.
Антон Пашинський: що відомо про сина, а що лишається за кадром
У відкритих біографіях у Сергія Пашинського двоє синів. Публічне ім’я має лише Антон. Він закінчив Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, магістр міжнародної економіки, у 2014-му фігурував як доброволець Національної гвардії.
Кар’єрний стрибок, який досі згадують журналісти, стався у лютому 2015-го: 24-річний Антон очолив департамент зовнішніх контрактів державного «Спецтехноекспорту». Батько спочатку називав це «фантазією», компанія підтвердила призначення. 11 березня 2022-го Антона призначили заступником генерального директора КБ «Луч» з розвитку — підприємства, яке розробляє «Стугну», «Корсар», «Вільху» й лінійку «Нептун».
Офіційного реєстру «сьогодні Антон у такому-то місті» немає. Окремі сайти пишуть про можливе перебування в Європі, інколи називають Швейцарію. Прямих підтверджень — паспортних даних, заяв консульств, судових ухвал щодо нього — у надійних джерелах немає. Точніше формулювання таке: Антон не є фігурантом тієї самої «нафтової» справи батька в тому ж статусі підозрюваного, і держава не публікує його щоденну геолокацію.
| Параметр | Сергій Пашинський | Антон Пашинський |
|---|---|---|
| Публічний статус у 2026 | Голова NAUDI, підозрюваний у справі ВАКС | Колишні/пов’язані посади в «Спецтехноекспорті» та КБ «Луч» |
| Підтверджене місце | Україна, переважно Київ; короткі виїзди за дозволом суду | Не зафіксовано офіційно; чутки про Європу не підтверджені |
| Судовий якір | Застава, обов’язки, засідання 2024–2026 | Не фігурує як підозрюваний у справі нафтопродуктів Курченка |
| Публічність | Інтерв’ю, форуми, сайт асоціації | Мінімальна; кар’єра відома зі ЗМІ 2015 і 2022 років |
Дані таблиці зібрані з матеріалів української Вікіпедії, ухвал ВАКС у відкритому викладі ЗМІ та сторінки керівництва NAUDI. Вони описують публічний контур, а не приватний розпорядок дня.
Справа нафтопродуктів Курченка: нитка, яка тримає його в Україні
12 лютого 2024 року НАБУ і СБУ провели обшук і вручили підозру в провадженні, зареєстрованому ще десять років тому. Йдеться про близько 97 тисяч тонн нафтопродуктів, ввезених структурами Сергія Курченка й арештованих після Революції гідності. Слідство вважає, що групу організували для заволодіння цим майном; сума збитків у різних офіційних формулюваннях коливається близько 817 млн — майже 1 млрд грн.
Досудове розслідування завершили на початку 2025-го. Справа — близько 200 томів. У травні–червні 2026-го захист ініціював угоду про визнання винуватості: Пашинський визнав створення злочинної організації (ч. 1 ст. 255 КК) і зловживання службовим становищем із тяжкими наслідками (ч. 2 ст. 364 КК). З тексту зникла суворіша кваліфікація за ч. 5 ст. 191 КК.
5 червня 2026-го суддя ВАКС Олег Ткаченко відмовив у затвердженні угоди. Серед підстав — повноваження прокурора, який підписав документ; відсутність узгодженого підсумкового покарання за сукупністю статей; невключення обов’язкової за ст. 255 конфіскації майна. Прокуратура може подати виправлену угоду. Якщо ні — розгляд іде в загальному порядку.
Поки угода не затверджена й вирок не ухвалений, процесуальний статус залишає Пашинського в полі зору суду. Саме це, а не «патріотичні заяви», є найжорсткішим аргументом проти версії про безповоротний виїзд.
Хронологія, яку варто тримати під рукою
- 2014 — арешт нафтопродуктів Курченка після зміни влади.
- 12 лютого 2024 — обшук, підозра Пашинському та іншим.
- 26–27 лютого 2024 — арешт із заставою 272,5 млн грн, вихід під заставу.
- вересень 2025 — заставу зменшено до 192,52 млн грн.
- травень–червень 2025 — дозвіл на IDET у Чехії.
- червень 2026 — підписана, але не затверджена угода про визнання вини.
Співучасник Сергій Тищенко раніше пішов окремою угодою, яку суд затвердив. Це не автоматично визначає фінал для Пашинського: у нього інша роль у сюжеті слідства й інший обсяг процесуальних спорів.
Поширені помилки, через які «зникають» живі люди
Телеграм любить прості формули: був скандал — отже, втік. Нижче — типові зсуви, які перетворюють судову повістку на детектив без доказів.
- Плутати короткий виїзд із еміграцією. Дозвіл ВАКС на виставку в Брно мав чіткі дати. Після повернення людина знову з’являється в українському інформаційному полі як голова асоціації. Висновок «виїхав назавжди» тут логічно не тримається.
- Переносити біографію сина на батька і навпаки. Антон працював у зовнішньоторговельному контурі ОПК. Сергій — у політиці, комітеті безпеки, наглядовій раді «Укроборонпрому» свого часу й тепер у приватній асоціації. Це різні юридичні ролі.
- Приймати мовчання соцмереж за доказ відсутності в країні. Багато фігурантів великих справ свідомо стишують стрічку. Мовчання — не штамп у паспорті.
- Цитувати матеріали 2014–2015 років як новину 2026-го. Старі заголовки про «втечу з сином» спливають під час кожного нового витка. Дата публікації важливіша за емоційний заголовок.
- Плутати Пашинського з однофамільцями. У стрічці легко змішати політика з актором Анатолієм Пашиніним чи іншими носіями схожого прізвища. Перевіряйте ім’я по батькові й контекст ОПК.
За моїм досвідом відстеження відкритих джерел, саме повтор старих заголовків без нової ухвали суду дає 80% «сенсацій» про місцеперебування.
Що робити, якщо хочете перевірити інформацію самостійно
Для початківця достатньо трьох кроків, щоб не годувати чутку. Для досвідченого читача — ще два шари глибше.
- Відкрийте картку справи в реєстрі «Судова влада» / публічні повідомлення ВАКС: чи є нові ухвали про запобіжний захід, виїзд, зміну обов’язків.
- Перевірте, чи з’являється прізвище як голови NAUDI на сайті асоціації та в галузевих інтерв’ю поточного року — це індикатор публічної активності, не доказ невинності.
- Відділіть джерела: ухвала суду й стенограма засідання важать більше за анонімний канал.
- Для сина шукайте не «де живе», а кадрові накази, реєстри юридичних осіб і журналістські розслідування з документами. Посад без паперів не « presумайте».
- Якщо дані суперечать одне одному — фіксуйте суперечність, а не обирайте зручнішу версію.
Чек-лист самоперевірки перед тим, як поширити новину:
- Є дата першоджерела не старіша за подію, про яку йдеться?
- Названо конкретний суд, номер провадження або посаду, а не «інсайдери»?
- Не змішано батька й сина в одному реченні без потреби?
- Чутка про «Швейцарію / Дубай / Відень» має хоч один іменний носій, а не переказ?
Коли варто чекати офіційного коментаря, а коли достатньо відкритих даних
Самостійно можна закрити побутове питання «чи виїхав назавжди»: судові обов’язки, дозволи на виїзд і публічні виступи 2025–2026 років дають достатню рамку. Не варто самотужки «встановлювати» адресу проживання, маршрути дітей чи внутрішні кадрові накази закритих оборонних підприємств — це вже зона слідства, контррозвідки й захисту персональних даних.
До фахівця (адвоката, спеціалізованого журналіста-розслідувача, офіційного запиту до суду) є сенс звертатися, якщо потрібна не картина «де зараз», а юридичні наслідки: доля застави, можливість нової угоди, обсяг конфіскації, статус майна. Для більшості читачів достатньо стежити за ВАКС, а не за інфографікою в закритих чатах.
Питання, які реально шукають після основного запиту
Чи виїхав Пашинський із сином після повномасштабного вторгнення? Старі публікації 2022 року про «втечу» не підтверджені подальшою судовою географією. У 2024–2026 роках старший фігурує в Києві як підозрюваний і як голова галузевої асоціації.
Чи сидить він зараз у СІЗО? Ні. Після однієї доби під вартою в лютому 2024-го він на заставі. СІЗО тут — епізод, не поточний статус.
Чи засуджений він уже у справі Курченка? Ні. Угода про визнання вини в червні 2026-го судом не затверджена. Вироку немає.
Де другий син? Ім’я другого сина у публічних досьє системно не розкривають. Відсутність імені — не доказ «секретної еміграції», а наслідок того, що людина не стала персонажем оборонних скандалів.
Чи працює Антон досі в КБ «Луч»? Призначення заступником генерального директора з розвитку датоване 11 березня 2022 року. Актуальний кадровий статус на вересень 2026-го державне підприємство в публічному полі детально не коментує; новіші згадки частіше описують його як менеджера зовнішньоекономічного контуру ОПК без свіжої офіційної біографічної довідки.
Що запит про місцеперебування насправді говорить про оборонну політику
Родина Пашинських стала зручним символом одразу двох українських травм: недовіри до «своїх» після Майдану і підозри, що війна породила нових посередників. Батько з комітету нацбезпеки перейшов у лобі приватного ОПК. Син у 24 роки опинився на контрактній посаді спецекспортера. Це не автоматично доводить схему 2014 року з пальним Курченка — і не знімає питання про конфлікт інтересів у державних закупівлях.
Паралельно змінюється сам ринок. Приватні компанії обганяють державний контур за обсягами, асоціація зросла від кількох десятків підприємств на старті до понад сотні учасників. Саме на цьому тлі фігура Пашинського лишається видимою: він більше не нардеп, але розмовляє мовою заводів, експорту й «данської моделі» фінансування. Суд тим часом розбирає історію дванадцятирічної давнини.
Точна відповідь на запит звучить так: Сергій Пашинський — в українській юрисдикції, у Києві як робочій базі, під заставою й із незакритою справою ВАКС; Антон — у значно тінішому контурі оборонного менеджменту, без підтвердженої еміграції.
Наступне, що логічно перевіряти після цього тексту, — не нові географічні легенди, а чи затвердить суд виправлену угоду і чи з’явиться в реєстрі вирок. Поки цього немає, «де зараз» визначає не пляж і не бункер, а календар засідань антикорупційного суду.